Режисер Євген Тітаренко їхав знімати війну, але кинув камеру, щоб рятувати поранених. Він ще у 2014-му приєднався до створеного тоді батальйону "Госпітальєри". Це - волонтерський загін людей різних професій, які опанували домедичну допомогу.
Працює він у безпосередній близькості до лінії фронту, щоб чимшвидше вивезти поранених, йдеться у проекті "Непереможні" в ефірі 1+1.
На рахунку екіпажу Євгена Тітаренка - сотні врятованих, на його особистому - ще й два документальні фільми, що відкривають людству очі на російську агресію.
"У мене моє надзавдання - це знімати кіно. Просто фіксувати цю історію. На війні люди так розкриваються, і ти б ніколи не подумав, що людина на таке здатна. Все зайве на війні іде, скидається з тебе, залишаються тільки важливі речі", - каже Євген.
Для Тітаренка війна прийшла ще у 2014 році у Ялті, де в нього була власна телестудія. Цей бізнес довелося залишити, Євген поїхав на Донбас знімати фільми про війну. Тоді медичному батальйону критично не вистачало рук, тож режисеру довелося повісити камеру на плече.
Євген розповідає, що спочатку був розгублений. А у 2022 році вже не вагався - він повернувся на фронт як парамедик.
Історія режисера Івана Секача на війні
Режисер ТСН, актор, а нині - офіцер Збройних сил України Іван Секач пішов до військкомату у перші дні повномасштабної війни. Він майже одразу потрапив на фронт, тричі ледь не загинув.
На передовій креативному і веселому режисеру дісталася чорна робота - забирати з поля бою загиблих бійців та не дати їм залишитися безіменними. Тому й позивний йому дали відповідний - "Харон".
