В Організації Об'єднаних Націй закликали владу забезпечити неупереджене розслідування і справедливий судовий процес у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.
Про це йдеться в заяві Моніторингової місії ООН з прав людини у Facebook.
"Ми закликаємо владу забезпечити притягнення до відповідальності у цій гучній справі, одночасно забезпечуючи всі гарантії ефективного і неупередженого розслідування і справедливий судовий процес для обвинувачених", - йдеться в заяві.
Водночас у заяві сказано, що хоча доступ до суду був обмежений внаслідок пандемії COVID-19, міжнародні стандарти з прав людини вимагають, що судові слухання мають бути публічними, якщо немає конкретної причини, щоби цього не було.
Читайте такожУ Києві відкрили пам'ятний знак Павлу Шеремету (фоторепортаж, відео)
"З цієї причини ми наполегливо закликаємо суд забезпечити доступ до слухань усім журналістам і зацікавленим представникам громадськості, в тому числі шляхом трансляцій в режимі онлайн", - сказано в заяві.
Крім того, зазначається, що деякі журналісти, які висвітлюють цей судовий процес, стикалися з погрозами або зазнавали нападів у присутності поліції з боку протестувальників, що підтримують підозрюваних на суді.
"Ми закликаємо владу забезпечити безпеку присутніх на судах і притягнути винних у цих атаках до відповідальності", - підсумували в ООН.
Читайте такожВ МВС заявляють, що слідство має докази відсутності у Дугарь беззаперечного алібі
Довідка УНІАН. Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.
12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що у причетності до вбивства журналіста підозрюють трьох осіб: музиканта, ветерана АТО Андрія Антоненка, лікаря Юлію Кузьменко (псевдонім "Ліса"), військову медсестру Яну Дугарь. Також у справі фігурує подружжя добровольців Інни ("Пума") і Владислава ("Буча") Грищенків, яке проходить підозрюваними у справі про замах на вбивство бізнесмена в Косові Івано-Франківської області.
Правоохоронці стверджують, що метою вбивства Шеремета була дестабілізація суспільно-політичної ситуації в Україні.
Підозри вручили Антоненку, якого слідство вважає організатором вбивства, Кузьменко, яка, на думку слідства, закладала вибухівку під авто журналіста, і Дугарь, яка напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.
21 травня Антоненку, Кузьменко та Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої.
За словами керівника юридичної фірми "Сенс Консалтинг" Леоніда Маслова, адвокати якої захищають Антоненка, з тексту підозри у частині мотиву прибрали "ультранаціоналістичні ідеї", "велич арійської раси" та інше, тепер у ньому йдеться, що "невстановлені особи, діючи з ряду особистих мотивів, вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту". Ці невстановлені особи "залучили" Антоненка, Дугарь і Кузьменко.
Юрист уточнив, що у кваліфікації вбивства відсутнє згадування про корисливий мотив і посилання на пункти 6, 11 ч. 2 ст. 115 ККУ - корисливий або замовний мотив.
За словами Маслова, Антоненко тепер не організатор, а виконавець за попередньою змовою, а Кузьменко - "лише заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок".
Крім того, підозрюваних тепер звинувачують у знищенні автомобіля, в якому перебував Шеремет, та зберіганні вибухівки - за ще двома статтями ККУ.
1 червня в МВС заявили, що слідчі відкрили для ознайомлення стороні захисту 38 томів матеріалів справи про вбивство Шеремета, виділених в окреме провадження, проти Антоненка, Кузьменко і Дугарь. Також у МВС уточнили, що більш як 200 томів справи стосуються встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників злочину.
