Ірина Фаріон два роки була депутатом Верховної Ради, але запам'яталася всім надовго / фото УНІАН, Мусієнко Владислав

У п'ятницю, 19 липня, у Львові після вогнепального поранення в голову померла Ірина Фаріон - скандально відома активістка українського патріотичного руху, екс-депутатка і доктор філологічних наук.

Ранні роки

Ірина Фаріон народилася 29 квітня 1964 року у Львові. Мати - вчителька, батько - сантехнік. У 1987 році отримала диплом філолога у Львівському державному університеті імені Франка. Зі студентських років займалася науковою діяльністю в галузі філології, і після випуску до 1991 року очолювала Центр україністики на кафедрі фольклористики Львівського університету.

Після випуску з вишу Ірина Фаріон вступила до КПРС, і офіційно була комуністкою в 1988-1989 роках. У наступні роки цей факт її біографії жінці згадуватимуть неодноразово.

Відео дня

Тривалий час Фаріон заперечувала, що коли-небудь мала стосунок до компартії, але у 2013 році їй довелося визнати це після появи у ЗМІ неспростовних доказів.

Сама Фаріон згодом стверджувала, що без вступу в партію вона не могла будувати наукову кар'єру. Також вона заявляла, що вступила до КПРС, щоб "знищувати її зсередини".

Наукова діяльність

Усе життя Ірина Фаріон активно займалася наукою в цікавій їй філологічній царині. Уже через три роки після отримання диплома вона почала викладати у Львівському державному інституті прикладного мистецтва (сьогодні - Академія мистецтв). Аж до 1995 року там читала курс української мови та української літератури.

У 1996 році вона захистила кандидатську дисертацію з філології. Наступна сходинка далася їй тільки через 19 років: 2015 року Ірина Фаріон захистила докторську дисертацію.

За роки наукової діяльності Фаріон написала понад 200 наукових статей і чотири монографії. Також за її участі було реалізовано численні просвітницькі проєкти, пов'язані з українською мовою, українською культурою та історією.

Ірина Фаріон удостоєна численних премій і відзнак за наукову та просвітницьку діяльність, включно з Всеукраїнською премією імені Бориса Грінченка.

Похід у політику та політичні погляди

У 2005 році Ірина Фаріон вступила до лав партії "ВО Свобода" і кілька разів балотувалася до парламенту за списками цієї політсили, однак спочатку пройти в Раду не вдавалося. Двічі вона змогла обратися до Львівської обласної ради як представник партії "Свобода".

У 2012 році їй нарешті вдалося пройти до Верховної ради, однак цей склад парламенту був розпущений достроково у 2014 році. У складі VII скликання Ради Фаріон обіймала посаду голови підкомітету з питань вищої освіти в Комітеті з питань науки і освіти.

У політиці Фаріон була одним із найзатятіших противників використання російської мови, особливо в публічній царині. У 2013 році вона подала до суду на депутата-комуніста Олександра Зубчевського, який не хотів говорити українською на засіданнях Комітету.

Ще будучи депутатом Львівської облради 2011 року намагалася домогтися відставки міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника, який, на її думку, "фатально помилився з місцем проживання і свого історичного буття".

Мовні скандали Фаріон

Через свою радикальну позицію в питаннях російської мови, Фаріон неодноразово потрапляла в скандали і заробила репутацію радикальної націоналістки, особливо серед російськомовних українців.

У 2010 році, проводячи просвітницьке заняття в одному з дитячих садочків Львова, Фаріон розкритикувала використання русифікованих форм імені у дітей.

"Ніколи не називайте Марічку "Маша", тому що Маша - форма не наша. Нехай їде туди, де живуть Маші. У нас вона має бути Марічкою", - заявила тоді Фаріон.

Відео з цього заходу поширилося в інтернеті та викликало скандальний резонанс у суспільстві. Тодішній депутат від "Партії регіонів" Вадим Колесніченко навіть звернувся до Генерального прокурора України, вимагаючи притягнути львівську депутатку до кримінальної відповідальності за дискримінацію дітей за мовною та національною ознакою.

Один із найгучніших скандалів трапився з Іриною Фаріон відносно недавно - восени 2023 року. Виступаючи в одному з ефірів, львівська активістка, яка вже відійшла від активної політики, але все ще була відомою широкому загалу, жорстко розкритикувала російськомовних бійців ЗСУ за використання російської мови.

"Я не можу назвати їх українцями. Якщо вони не говорять українською мовою — то нехай себе назвуть "рускімі". Що їм заважає? Чому вони такі очманілі? Вони такі великі патріоти — покажи свій патріотизм, вивчи мову Тараса Григоровича Шевченка […] Ну шо це за бздура — воювати в українській армії і говорити російською мовою?" - заявила тоді Фаріон.

Унаслідок гучного скандалу, що спалахнув, і студентських протестів її звільнили з "Львівської політехніки", де вона була професором кафедри української мови. Утім, у травні вона змогла поновитися на роботі через суд.