Повідомлення про примусову депортацію українських дітей на окуповані росією території та на територію російської федерації, змушує замислитись про механізм повернення маленьких українців додому, в Україну, а також забезпечення не порушення їх прав.
У таких питаннях українське законодавство є ефективним для встановлення фактів, самі ж механізми повернення запрацюють лише, коли російська федерація почне дотримуватись вимог міжнародних договорів, учасником якої вона є, та виконає зобов’язання, які прийняла.
Так, згідно зі ст. 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, здійснювати примусове (індивідуальне чи масове) переселення або депортацію забороняється. Проте Конвенція дозволяє проводити державі-окупанту часткову евакуацію з певної території, якщо це є необхідним для забезпечення безпеки населення або зумовлено особливо вагомими причинами військового характеру. Але відразу після припинення воєнних дій на цій території люди, яких було евакуйовано, мають бути відправлені додому.
Зважаючи на агресивну політику росії стосовно України, грубі порушення міжнародних договорів, які допускає росія, механізм повернення українських дітей може бути ускладненим
Проте росія усі ці правила ігнорує. Держава-агресор називає депортацію українських дітей "евакуація", проте, зважаючи на викладене в Другому додатковому протоколі до Женевської конвенції сторона, що здійснює евакуацію, на кожну дитину заповнює картку з фотографіями, яку вона має надіслати у Центральне довідкове агентство Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Відомості до Центрального довідкового агентства Міжнародного комітету Червоного Хреста мають містити повну інформацію про дитину: прізвище, ім’я, стать дитини, місце і дата народження (якщо дата народження невідома, приблизний вік); повне ім'я батька; повне ім'я і дівоче прізвище матері, якщо таке зберігається; найближчі родичі дитини; національність дитини; рідна мова дитини та будь-які інші мови, якими вона володіє; адреса сім'ї дитини; будь-який особистий номер дитини; стан здоров'я дитини; група крові дитини; розпізнавальні прикмети; дата й місце, де була знайдена дитина; дата виїзду дитини із своєї країни й назва місця, звідки вона виїхала; релігія дитини, якщо така є.
Якщо відомості про дітей Центральне довідкове агентство Міжнародного комітету Червоного Хреста отримувало, звернення компетентних українських органів до довідкового агентства з відповідним запитом може бути корисним і виправданим кроком для встановлення дітей, які були незаконно переміщенні росією. Слід зазначити, що таке звернення не створить загрози визнання Україною протиправної депортації дітей "евакуацією".
Крім того, за другим Додатковим протоколом до Женевської конвенції (ст. 90) заснована Міжнародна комісія із встановлення фактів, яка компетентна, в тому числі, розслідувати факти, котрі, які передбачається, є серйозним порушенням за Женевською конвенцією та Додатковими протоколами до неї. Правила процедури проведення розслідування встановлюються комісією по результатах якого комісія подає доповідь з рекомендаціями, які вона вважає за необхідні.
Україна зі свого боку робить усе для появи дієвого механізму повернення депортованих під час війни українських дітей
Встановлення порушення положень Конвенції є підставою для відшкодування державою-порушником збитків, при чому така держава несе відповідальність за всі дії, що вчиняються особами, які входять до складу її збройних сил.
Безумовно, вивезення російськими військовими дітей з окупованих росією українських територій за межі України в умовах війни, без згоди батьків, опікунів або компетентних органів України підпадають під кваліфікацію злочину, визначеного ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). У випадку встановлення винних осіб, вони можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Також варто нагадати, що Україна та росія є сторонами Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, яка поширюється на цивільно-правові відносини та охоплює загальні процедурні питання негайного повернення до держави постійного місця проживання дітей, незаконно переміщених до будь-якої з Договірних держав або утримуваних у будь-якій із Договірних держав.
На думку правників-міжнародників, конвенція не охоплює кримінально-правовий аспект щодо повернення дітей, коли встановлений факт вчинення злочину, пов’язаного з викраденням або торгівлею дітьми. Проте, за встановленою процедурою, батьки, опікуни або органи, які піклувались за дитиною, яка була фактично викрадена у них російськими загарбниками, можуть звернутись до Міністерства юстиції України з заявою про забезпечення повернення дітей (далі міністерство має співпрацювати з Міносвіти рф, визначеного Гаазькою конвенцією Центральним органом по виконанню таких зобов’язань). Звернення має містити вимоги:
- виявити місцезнаходження дитини, що була незаконно переміщена або утримується;
- запобігти нанесенню подальшої шкоди дитині;
- забезпечити добровільне повернення дитини;
- ініціювати судові або адміністративні процедури або сприяти таким процедурам з метою домогтися повернення дитини.
Кожна заява повинна містити інформацію про особу заявника, особу дитини і про особу того, хто підозрюється в переміщенні дитини, дату народження дитини, підстави, на яких заявник вимагає повернення дитини. Рекомендовано заяву підкріплювати завіреними копіями судових або адміністративних рішень, які мають відношення до справи.
Зважаючи на агресивну політику росії стосовно України, грубі порушення міжнародних договорів, які допускає росія, механізм повернення українських дітей може бути ускладненим. Адже право вирішувати питання про повернення дитини або відмови в її повернення, за змістом Гаазької конвенції, мають виключно суди тієї держави, де знаходиться дитина. Проте задля захисту прав та інтересів українських дітей, мають використовуватись будь-які правові можливості. Україна зі свого боку робить усе для появи дієвого механізму повернення депортованих під час війни українських дітей.
Валерія Гудій, адвокат, радник юридичної фірми "Ілляшев та Партнери"
