Новий законопроект України "Про медіа" пройшов перше читання у Верховній Раді. Автори вважають, що чинний закон - морально та технологічно застарілий.
До другого читання в новий проект закону внесли правки, засновані на зауваженнях європейських фахівців. Українські медійники закликали народних депутатів підтримати документ у другому читанні незалежно від своїх політичних амбіцій.
Зазначається, що новий документ враховує такі поняття, як онлайн-медіа, YouTube, соцмережі. Зазначено, що закон про медіа не оновлювався з 2006 року, тому він не враховує сучасні поняття. Незважаючи на необхідність оновити законодавство, не всі нардепи готові підтримають цей закон.
Член правління "1+1 МЕДІА" В'ячеслав Мієнко розповів, що в Україні продовжують маніпулювати та намагаються заблокувати прийняття нового закону про медіа окремі фракції, як "Батьківщина", "Європейська солідарність" та "Голос".
"Надмірна політизація законопроекту може уповільнити вступ України до ЄС. Після надання Україні кандидатства на входження в ЄС, держава повинна виконати одну з ключових рекомендацій Брюсселя, а саме – прийняти комплексний закон про медіа, як адаптацію до європейських норм. Наприклад, саморегулювання та співрегуляція. Між регулятором - Нацрадою - та медіа", - підкреслив Мієнко.
При цьому член правління Нацради з питань телебачення та радіомовлення, медіа-юрист Олександр Бурмагін зазначив, що коли ЗМІ разом з регулятором напрацьовують правила гри, кодекси мовлення, а не політики, то після прийняття документа його має завізувати Нацрада і тільки після цього закон набирає чинності.
За його словами, проект закону регулює не тільки галузеві питання, але і включає обмеження, пов'язані з війною і діяльністю медіа-колаборантів.
"Під час періоду агресії є інформація, яку не можна поширювати. Наприклад, не можна прославляти органи військові і армію країни-агресора. Закон дає чітке розуміння, якщо компанія, її засновники та її керівники були колаборантами, то Нацрада до з'ясування остаточного або було скоєно злочин чи ні не продовжує, тимчасово призупиняє ліцензію. Закон визначає уповноважений держорган - Нацрада, який може вести переговори з онлайн-медіа і платформами, тобто соцмережами і YouTube. Цього в чинному законі немає", - пояснила виконавчий директор Національної Асоціації медіа Катерина Мясникова.
Також Олександр Бурмагін підкреслив, що Нацрада не буде займатися діяльністю блогерів, акаунтами фізосіб, але зможе працювати з адміністрацією соцмереж щодо виборчих процесів, щоб маркувати політичну рекламу.
"Закликаємо парламентські фракції та групи припинити спроби змінити або зруйнувати збалансоване регулювання медійного ринку, відповідально поставитися до виконання міжнародних зобов'язань, що стоять перед Україною, та забезпечити прийняття законопроекту "про медіа" у другому читанні та в цілому без суттєвих змін редакції законопроекту з 6 грудня 2022 року, яка була рекомендована Комітетом з гуманітарної та інформаційної політики", - йдеться у повідомленні.
Закон "Про медіа" - що відомо
27 грудня 2019 року група народних депутатів зареєструвала в Верховній Раді законопроект про медіа (№2693).
19 травня 2020 року парламент повернула документ до профільного комітету на доопрацювання. Медійники неодноразово просили виписати в документ норми, які стосуються повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та регулювання онлайн-медіа.
30 серпня поточного року Верховна Рада прийняла в першому читанні проект закону "Про медіа". Документ підтримали 233 народних депутатів. Не голосували у повному складі фракції "Європейська солідарність" та "Голос".
