Під час чергової масованої атаки РФ 29 грудня одна з ракет впала на території Білорусі. Мова йде про уламки від зенітної керованої ракети комплексу С-300, які були знайдені поблизу села Горбаха у Брестській області РБ. Судячи з того, що ця ракета впала, а поруч неї немає жодної воронки, найімовірніше, що це якраз ракета для зенітного комплексу ППО, яка летіла на перехоплення російської ракети. Адже, якщо С-300 не збиває ворожу ракету, то боєприпас самоліквідовується у повітрі, детонацію на землі це не спричиняє.

Звісно, Лукашенко може медійно використати цей інцидент, хоча в результаті ніхто не постраждав

Як це могло статися? Цілком ймовірно, що ракета ППО не збила російську ракету, її бойова частина самознищилась, а уламки впали на території Білорусі. Також не можна виключати, що російська ракета перетнула повітряний простір Білорусі й заходила на територію України звідти.

Відео дня

В Міністерстві оборони України дуже точно наголосили, що цей інцидент міг бути результатом провокації РФ. Адже ворог міг свідомо прокласти такий маршрут для своєї ракети, щоб спровокувати її перехоплення саме у повітряному просторі  Білорусі. Окрім того, у МОУ заявили про готовність до участі у розслідуванні інциденту.

Падіння ракети в Білорусі вже викликало неабияку жвавість у Кремлі. А от у Лукашенка спочатку повідомили, що ППО Білорусі, нібито, збило ракету України, а потім озвучили, що розглядають кілька версій появи уламків. Щоправда, кожна з них більше схожа на пропаганду. Мовляв, або в України несправні ракети, або ненавчені військові, або це взагалі "навмисна провокація". 

Лукашенко продовжує грати роль, в якій він, з одного боку, начебто, готується до війни, а з іншого, зовсім цього не хоче

Проте, усі ці версії – демонстрація відсутності бажання прямо звинуватити Україну. Для цього достатньо було б однієї. Натомість в Білорусі озвучили кілька сценаріїв, а потім витримали певну паузу й вручили послу України ноту протесту.

Звісно, Лукашенко може медійно використати цей інцидент, хоча в результаті ніхто не постраждав. Мовляв, він попереджав про ймовірність українських провокацій, однак "білоруси все одно не будуть ув'язуватись у війну".  Але використовувати падіння ракети як привід для ескалації чи для того, щоб мотивувати якісь наступальні дії, Лукашенко не буде. Тобто наявність кількох версій падіння ракети потрібна йому для того, щоб, по-перше, задобрити російську та білоруську пропаганду. Адже, якщо Лукашенку все ж доведеться мотивувати, для чого йому вступати у війну з Україною, можна буде дістати цю історію. Але, по-друге, були названі й інші версії, мовляв, інцидент можна пояснити й він не може призвести до втягування Білорусі у війну.   

Простими словами, Лукашенко продовжує грати роль, в якій він, з одного боку, начебто, готується до війни, а з іншого, зовсім цього не хоче. 

Ба більше, влада Білорусі зачепилась за цей випадок лише тому, що він став широко відомим. Адже схожі інциденти продовж останніх десяти місяців на території Білорусі вже були. Зокрема, про такі повідомляла моніторингова група "Білоруський Гаюн". Наприклад, 7 квітня у Брестській області впала тактична протикорабельна ракета Х35УЕ, яка могла відвалитися від винищувача під час зльоту з аеродрому у Барановичах. В Добрушському районі якось впав вертоліт, а під Лунінцем розбився російський Су-34…

Тож, насправді на території Білорусі вже давно падають уламки зброї. Але не української, а російської.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-політичних досліджень