Ворог здійснив на Україну чергову комбіновану атаку (на доволі середньому рівні) із застосуванням стратегічної авіації. Були крилаті, балістичні ракети та шахеди. І цю стратегію ворог вже неодноразово застосовував проти України.

За кількістю ракет ця атака була не найбільшою. Тобто, це не все, що РФ могла застосувати проти України. І кількість балістичних ракет була дещо меншою, ніж під час попередніх обстрілів - помітно, що ворог застосував менше таких цілей.

"За кількістю ракет ця атака була не найбільшою. Тобто, це не все, що РФ могла застосувати проти України"

Враховуючи ту кількість ракет, яку вдалося збити, наша ППО відпрацювала на хорошому рівні, на рівні тих можливостей, що в нас є. І загалом варто відзначити, що в нас вийшов доволі високий показник збиття, адже збито 26 з 29 ракет типу Х-101, Х-555, Х-55.

Тобто, якщо це не балістика, це збивається доволі в значній кількості. Але проблема для України – це С-300, наприклад, на Харківщині. Ми розуміємо, що з ними, як і з "Іскандерами", боротися важко - нам банально не вистачає кількості засобів ППО, аби таким ракетам протидіяти. 

Так само ми бачимо, що загрози балістичних ракет, особливо на Півдні та Сході (а також для Києва), зберігаються.

"Проблема для України – це С-300, наприклад, на Харківщині"

Які регіони України можна вважати найменш захищеними? Тут усе залежить від типу ракет. Якщо говорити про С-300, то це, здебільшого, загроза Харкову, або Запоріжжю. Для Херсона найбільша загроза – це артилерія чи КАБи.  Якщо ми говоримо про балістику – в неї дальність, здебільшого, 500 км. Така відстань у "Іскандерів" та корейських ракет. Вони, як і С-400 – це вже пряма загроза для столиці України. До речі, ворог вже запускав їх по Києву й не виключено, що робитиме це надалі. 

Станом на сьогодні Україна не є на 100% захищеною від ракетних ударів ворога. Щоб бути більше захищеними, треба більше часу та систем ППО.

Що було цілями для ворога цього разу? Складно сказати. Але це могли бути місця, де нібито "зберігалися великі обсяги зброї" чи, як вони полюбляють казати, "натівські інструктори".

"Що було цілями для ворога цього разу? Складно сказати. Але це могли бути місця, де нібито "зберігалися великі обсяги зброї"

Ми бачимо, що є влучання в промисловий об'єкт в Дрогобичі на Львівщині. Цілком можливо, що є й інші подібні влучання на території України. Враховуючи попередні удари, особливо по столиці, прицілом ворога були певні промислові підприємства і об'єкти, які, на думку ворога, залучені до оборонно-промислового комплексу. Саме це останнім часом стало їхнім головним пріоритетом. А енергетика, яка займала перше місце торік, зараз відійшла на другий план. Зараз проблеми з енергетикою виникли не внаслідок того, що вона була ціллю, а внаслідок падіння уламка ракети на тепломережу і лінії високовольтних передач, яку ці уламки перебили. 

"Енергетика, яка займала перше місце торік, зараз відійшла на другий план"

Та головне, на превеликий жаль, навіть через падіння уламків ракет страждає багато мирних українців. Адже є влучання в будинки, є постраждалі та загиблі люди під час цієї російської атаки. І це - найбільша проблема. 

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень