Армія РФ активно повертає у стрій танки Т-62, які були прийняті на озброєння понад 60 тому при Хрущові. При цьому мова йде про масове явище, коли машини перекидаються ешелонами, бо замінити втрачені у боях із ЗСУ машини - банально нічим.
Т-62-танк Хрущова
Танк Т-62 один з найхарактерніших радянських машин, яка демонструє всю "стратегічність мислення" тодішнього керівництва. У 1958 році Хрущову показали 100-мм гладкоствольну протитанкову гармату Т-12, майбутню "Рапиру", яка мала доволі високу швидкість польоту снаряда та бронепробиття. Подивившись на неї, генсек кинув фразу, що "давайте зробимо 200 танків з такою гарматою".
Цього було достатньо для того, щоб розпочати розробку нового танка на основі післявоєнного Т-55. В який Т-12 не влізла, бо заряджати унітарні снаряди довжиною 1,2 метри у танку було неможливо через їх габарити. Тому розробили нову 115-мм гармату зі снарядом… 1,1 метр. На 10 см коротше.
А роботи, які йшли під грифом "винищувач танків на базі Т-55", призвели до зміни корпусу, включно з розміром погону, башти, прицілів тощо серійного Т-55. Тобто фактично був створений новий танк. Який і прийняли на озброєння 12 серпня 1961 (а не 1962) року.
До речі в цей же рік було прийнято рішення про розробку 125-мм гармати, бо з’ясували, що 115-мм не дозволить ефективно боротися з новими західними танками - американським M60 та британським Chieftain.
Але повна безпорадність гармати Т-62 у реальному бою проти вірогідного противника аж ніяк не вплинуло на долю машини, яку почали клепати стахановськими темпами: з 1962 по 1973 рік виготовили 19019 одиниць.
Особливості Т-62М
Необхідно зазначити, що на противагу сучаснішим радянським зразкам, таким, як Т-64, Т-72 та Т-80, у Т-62 відсутній механізм заряджання. Тому в екіпаж входить чотири особи, один з яких має руками подавати снаряди.
На реальні бойові можливості машини намагались вплинути модернізацією у 1980-х роках. Але замінити гармату не вдалося, як і щось змінити кардинально.
Модернізація Т-62М включала встановлення додаткового бронювання башти, що призвело до появи характерних "брів", встановлення нового двигуна на 620 або 690 к.с. замість 580-сильного, а також лазерного далекоміра. Також був впроваджений комплекс керованого ракетного озброєння 9K116-2 "Шексна".
Але через таку програму "прогнали" лише 785 одиниць. Більше того, далеко не всі танки отримували все оснащення за планом, бо існував брак двигунів, компонентів системи керування вогнем, балістичних обчислювачів тощо. А тисячі Т-62 взагалі залишились на технологічному рівні 50-х років. І що найцікавіше, воювали в Афгані, у двох війнах у Чечні та у Грузії.
Станом на 2012 рік у РФ зберігалось понад 900 одиниць Т-62 і всіх їх здали на бази зберігання де мали провести утилізацію до 2013 року. Але згодом рішення пригальмували. А десь на рівні 2015 року РФ почала знімати танки з баз зберігання та передавати їх у Сирію для армії Асада.
Щодо бойових якостей Т-62, то оцінити їх зараз адекватно немає жодної можливості. По-перше, невідомий технічний стан машин, які десять років перебували на зберіганні, а найкращі з яких йшли у Сирію.
По-друге, боєздатність самого Т-62 у сучасній війні виглядає більш ніж сумнівною. Але, не через рівень бронювання чи калібр гармати, а через відсутність адекватного прицілу та приладу нічного бачення, а також систем зв’язку. Тобто це абсолютно сліпа, глуха та німа машина на полі бою.
І вже лише після цього можливо говорити про нездатність штатних бронебійних підкаліберних снарядів Т-62 пробити сучасні танки, а навіть лобової броні витримати постріл з легкого гранатомета, не кажучи вже про ПТРК.
У будь-якому випадку наказ використати 60-річні танки виглядає, як агонія армії РФ. Але, з іншого боку, цілком вписується у намір кинути 60-річних "контрактників" у бій.
Характеристики Т-62М
- Екіпаж: 4 людини
- Маса: 41,5-42 т
- Потужність двигуна: 620 к. с. (в-55У) 690 к. с. (в-46-5М)
- Швидкість максимальна: 50 км / год
- Калібр гармати: 115 мм
