Начальник Управління радіоелектронної боротьби Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генштабу ЗСУ полковник Андрій Стариков розповів про роботу системи РЕБ "Покрова", скільки подібних засобів потрібно військовим і як у цьому питанні працює Росія.
В ефірі телемарафону він нагадав, що засоби РЕБ можуть впливати на все, що має у складі радіоелектронне обладнання, яке використовує електромагнітній спектр для роботи.
Полковник зауважив, що "Покрова" є передовою у світі, і вона спроможна здійснювати вплив на наведення крилатих ракет і частково – на "шахеди".
На запитання, чи працює ця система по всій Україні, Стариков зазначив: "Скажімо так, вона працює в Україні".
Крім того, він розповів про "окопні РЕБи", суть яких полягає в тому, аби створити зону радіоперешкод довкола певного об’єкту українських військ, аби протидіяти ворожим FPV-дронам.
"В подальшому можливе також, вже зразки є, індивідуальне прикриття. Тобто один військовослужбовець має невеличкий пристрій, який здійснює створення зони радіоперешкод в невеликому радіусі дії. Для того, щоб неможливо було здійснити ураження, знову ж таки, FPV-дронами", - сказав Стариков.
Також на запитання, скільки Україні потрібно засобів РЕБ, він зауважив: "Потрібно багато. Якщо нам потрібно прикрити кожну одиницю техніки, прикрити кожен підрозділ. Або якщо засоби індивідуального захисту для бійців, які виконують окремі завдання - це дуже багато".
Водночас полковник підкреслив, що першочергове пріоритетне завдання – це прикриття військовослужбовців, які ведуть безпосередні бойові дії.
Говорячи про потенціал та рівень ворога, Стариков зазначив, що від СРСР на території Росії лишилося багато технологій, виробничі потужності, науковий потенціал та фахівці.
"Крім того, у них з 2008 року працює програма розвитку РЕБ. З 8-го по 14-й рік вони вклали декілька мільярдів доларів в розвиток саме напрямку РЕБ. І отримали цілу лінійку нових засобів", - розповів він.
Полковник зауважив, що історично склалося так, що СРСР постійно розвивав наземну номенклатуру техніки і засобів РЕБ, а Європа та США загалом приділяли більше уваги засобам РЕБ повітряного та морського базування.
"Тому наразі, коли виникає питання швидкого постачання до України засобів РЕБ наземного базування, - тут є певні проблеми. Тому що в світі їх мало", - сказав Стариков.
Водночас він зауважив, що СРСР та РФ завжди любили все "побільше, покрасивіше, погабаритніше". "Як показала війна, засоби мають бути мобільними. Мобільність – це запорука життя", - зазначив начальник управління.
Так, зазначив він, свого часу було ухвалене правильне рішення про створення такого засобу на колісній базі. Йдеться про український комплекс РЕБ "Буковель". "Фахівці РФ намагалися скопіювати. Але у них нічого не вийшло", - додав Стариков.
Полковник також підкреслив, що санкції проти Росії також погіршують якісь їхньої техніки, адже, зокрема "комплектуючі з Китаю – це не комплектуючі європейські".
На запитання, чи зразки західної техніки "розумніші" та ефективніші за російський РЕБ, він сказав: "Якісніший? Так. Більш технологічний? Так. Має більший функціонал? Так. Це і є перевага над супротивником".
Українські засоби РЕБ
Раніше авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко зауважив, що українські засоби РЕБ почали працювати ефективніше, впливаючи на навігаційні системи російських ракет. Це змушує ворожі цілі відхилятися від свого курсу.
Він не виключив, що Україна могла отримати нові системи РЕБ, які дають можливість втручатися в навігаційну систему загалом або систему звʼязку російських ракет.
Романенко звернув увагу, що засоби РЕБ присутні в кожному пакеті допомоги від США та Німеччини. Їх кількість могла досягти такої "щільності й такої ефективності, що зараз ми вже можемо не витрачати ракети на збиття російських засобів ураження, особливо це ефективно проти "шахедів".
