Росія та Україна в березні суттєво збільшили інтенсивність дальнобійних ударів, дедалі частіше застосовуючи дрони та ракети для ураження цілей далеко за межами лінії фронту, пише Defence blog.
За оцінками старшого аналітика ACLED (Armed Conflict Location & Event Data Project) Вітольда Ступницького, за місяць Росія провела понад три тисячі повітряних атак, включаючи удари безпілотниками, що помітно перевищує показники лютого. Україна, у свою чергу, значно розширила географію операцій, завдавши понад 1400 ударів по території Росії, які зачепили десятки регіонів. Окремим епізодом стала масована атака наприкінці березня, коли за короткий проміжок часу було задіяно майже тисячу дронів.
"Російська повітряна стратегія багаторівнева – рекордна атака 948 безпілотниками 23-24 березня у поєднанні з нічними обстрілами для виснаження ППО та безпрецедентною денною хвилею ударів для використання вразливих місць, а також цілеспрямовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі", – заявив Ступницький. "ACLED фіксує понад 3000 російських ударів у березні, порівняно з 2712 у лютому – це стійка ескалація, а не разовий випадок".
Експерт зазначає, що російська стратегія будується на комбінації різних типів ударів. За його словами, нічні атаки використовуються для виснаження систем протиповітряної оборони, після чого слідують нові хвилі, покликані скористатися вразливими місцями, що виникають. Доповнюють цю тактику ракетні удари, спрямовані, зокрема, по енергетичній інфраструктурі.
Defence blog підкреслює, що такий підхід вказує на системний характер нарощування тиску. Метою таких дій називається не тільки завдання шкоди інфраструктурі, а й створення умов, за яких українська сторона змушена заздалегідь витрачати засоби ППО, знижуючи здатність відбивати подальші атаки. Також ці удари розглядаються в контексті підтримки наземних операцій і тиску на ключові логістичні напрямки.
Україна паралельно посилила власну кампанію глибинних ударів, змістивши акцент з прикордонних військових об'єктів на цілі, пов'язані з економічним потенціалом Росії. Зокрема, удари були спрямовані по об'єктах нафтової інфраструктури, включаючи термінали та переробні потужності:
"Кількість ударів України по території Росії неухильно зростала: з 984 у січні до 1400 у 27 регіонах у березні, і характер цілей говорить сам за себе. Кампанія з систематичного знищення російських систем ППО, мабуть, і робить все це можливим, створюючи прогалини, які дозволяють дедалі більшим роям безпілотників досягати цілей на відстані понад 1000 км".
За словами Ступницького, системний вплив на російські системи протиповітряної оборони дозволяє створювати "вікна", через які безпілотники досягають об’єктів на значній відстані, що перевищує тисячу кілометрів.
У матеріалі також відзначається загальний технологічний зсув: обидві сторони все активніше використовують масові запуски дронів і комбінують їх з ракетними ударами. Росія збільшує виробництво безпілотників і впроваджує швидші моделі, тоді як Україна нарощує власні можливості в цій сфері.
У результаті, як випливає з оцінки експерта, далекі удари стають самостійним елементом війни, а ключовими цілями залишаються інфраструктура, енергетика та тилові логістичні об’єкти.
Українські досягнення у дронній війні
Зазначимо, у публікації Forbes аналітик розповів про появу в України нової концепції дронів-носіїв або так званих дронів-"маток", здатних доставляти FPV-апарати до цілі. Такі безпілотники якісно змінюють стратегію війни та застосування сучасних технологій для нанесення далекобійних ударів. Такі дрони збільшують дальність і точність ударів.
За словами президента України Володимира Зеленського, українські дрони та дрон-ракети істотно підвищили свою ефективність і завдають ударів у глибокому російському тилу. На тлі світової паливної кризи такі атаки стають найбільш болючими для об'єктів нафтопереробки Росії.
