Нові імпровізовані рішення армії РФ викликають глузування в мережі, але експерти визнають: у війні дронів навіть найнезвичніші конструкції можуть тимчасово рятувати техніку й життя, пише The Telegraph.
Від "танка-черепахи" до "кульбаби"
Росія продовжує експериментувати з нетиповими способами захисту бронетехніки від FPV-дронів. Після "танка-черепахи" та так званого "волохатого танка" на полі бою з’явився новий дизайн, який уже охрестили "акваріумом з кульбабами".
Йдеться про багатошарову конструкцію з гнучких металевих стрижнів, зварених у деревоподібну форму та покритих високоміцною сіткою. Вона має створювати тривимірний бар’єр навколо танка й змушувати дрони вибухати на відстані від корпусу.
Як працює "броня кульбаби"
Нову систему вперше зафіксували на російському танку Т‑90М на складі. Міністерство оборони РФ уже запатентувало цей дизайн, хоча невідомо, коли його почнуть масово застосовувати в бойових умовах.
Принцип простий: якщо FPV-дрон з вибухівкою врізається в металеві стрижні, детонація відбувається раніше, ніж він досягає основної броні.
"Кожен додатковий сантиметр дистанції підвищує шанси танка вижити", - зазначає видання.
Військовий кореспондент Девід Акс у блозі Trench Art назвав таку комбінацію "найкращим пасивним захистом від дронів, доступним на сьогодні", якщо поєднати її з базовою бронею, динамічним захистом і металевими клітками.
Еволюція дивних рішень
"Кульбаба" - це вдосконалена версія броні типу "їжак", яку російські війська застосовували раніше, а згодом подібні рішення почали використовувати й українські підрозділи.
"На фронті варто експериментувати з усім: шипами, ланцюгами, клітками або їхніми комбінаціями, якщо це може врятувати життя", - пояснив експерт зі зброї Давид Кириченко.
За його словами, війна перетворилася на безперервну гонку адаптацій і контрзаходів.
Україна теж експериментує
На початку тижня українські військові показали новий дизайн важкої БМП, яка поєднує "кульбабоподібну" броню, металеву "щетину" та листи, що звисають на ланцюгах.
"Це частина нескінченного розвитку експериментальних і дивних винаходів з обох сторін", - зазначив Кириченко.
Недоліки та вразливості
Втім, у таких систем є серйозні мінуси. Додатковий захист збільшує вагу машин, знижує маневровість і робить їх вразливішими для атак спереду або знизу.
Українські сили дедалі частіше застосовують дрони, що б’ють під корпусом техніки - у найслабше місце, або скидають міни з повітря.
За словами аналітика Defence Express Валерія Рябиха, "кульбаба" неефективна проти традиційної зброї, зокрема високоточної артилерії.
"Проти дронів це може працювати певний час - доки противник не знайде спосіб обійти або зламати цей захист", - зазначив він.
Камуфляж, пропелери і війна часу
Окрім броні, РФ тестує камуфляжні сітки, що імітують уламки цегли, а також навіть гігантські обертові пропелери для захисту цивільних фургонів від дронів. Останню ідею більшість експертів називає сумнівною та економічно невиправданою.
Втім, як підсумував Рябих, "будь-яка, навіть дивна інновація може виграти час". А на сучасному полі бою, де дрони вирішують усе, час часто означає виживання.
Інші новини світу зброї
Як повідомляв УНІАН, російсько-українську війну часто описують як конфлікт дронів, високоточної зброї та електронної боротьби. Втім, на передовій ключову роль продовжують відігравати системи радянської епохи, серед яких особливе місце посіла протитанкова міна ТМ-62.
У ході бойових дій вона перетворилася з інженерного боєприпасу на універсальну вибухівку, що застосовується для широкого спектра завдань, пише Forbes.
