У США немає вільного авіаносця для початку операції проти Венесуели / ru.wikipedia.org

Провальна спроба повалити режим Ніколаса Мадуро у Венесуелі 30 квітня закінчилася розгубленістю і крахом. Радники з Росії й Куби, а також міцне ядро венесуельської армії, продовжують підтримувати режим в Каракасі, попри економічний занепад і масштабні протести.

У 2018 році президент США Дональд Трамп пригрозив військовими діями проти Мадуро, але до втілення цих погроз справа так і не дійшла. Вашингтон натомість обклав Венесуелу санкціями, сподіваючись збільшити тиск на її президента і змусити його піти у відставку. Однак, деякі конгресмени прагнуть ескалації американської ролі у венесуельській трагедії, пише National Interest.

«Куба і Росія відправляють війська, щоб підтримати Мадуро у Венесуелі. А ми тим часом тільки розмовляємо і вводимо санкції. Де наш авіаносець?», - сказав на початку місяця республіканець Ліндсі Грем.

Відео дня

Читайте такожBusiness Insider: США, Росія і Китай почали бій за інтереси у Венесуелі

Це правда, що Південне командування США постійно не контролює жоден з 11 авіаносців американської армії. Та й взагалі сили його обмежені. Але цьому є пояснення. ЦРУ в 1973 році підтримувало генерала Августо Піночета у його військовому перевороті проти соціалістичного уряду Сальвадора Алленде в Чилі. 17-річне жорстоке правління чилійського диктатора стало переломним моментом для відносин Вашингтона з Латинською Америкою.

«Це було одне з найбільш горезвісних випадків втручання США в регіоні, починаючи з війни проти Мексики в 1846 році, включаючи з іншими переворотами в часи Холодної війни й закінчуючи вторгненням у Панаму в 1989 році для повалення Мануеля Нор’єгу, який з активу американської розвідки перетворився на союзника контрабандистів наркотиків», - писало The Economist.

Ця гірка спадщина створила сильне і поширене відчуття обурення. Тож невтручання у справи інших країн Латинської Америки стало принципом зовнішньої політики за замовчуванням. Рідкісним випадком ослаблення цього підходу став лише обережно ухвалена Міжамериканська демократична хартія за 2001 рік, яка наполягала на захисті прав людини й демократії.

Читайте такожNational Interest: США знадобиться армія зі 100 тисяч солдатів для вторгнення у Венесуелу

Вся ця історія пояснює, чому регіон настільки стривожився, коли Дональд Трамп заговорив про військові дії для повалення диктатори Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Більшість урядів Латинської Америки не визнали фальшиві венесуельські вибори, на яких Мадуро переобрав сам себе президентом. Але вони наполягають, що погрози з боку «янкі» лише зміцнюють режим. Тому вони покладаються на дипломатичний тиск і дії опозиції всередині країни, націлені на відновлення демократії.

Історія пояснює, чому Південне командування США – це найменший і найгірше озброєний підрозділ Пентагону. В його розпорядженні лише 1200 військових і цивільних на постійній основі. В середньому ж підрозділ може розгорнути лише кілька тисяч солдатів і невелику групу кораблів у зоні своєї діяльності. В цей час, наприклад, Індо-Тихоокеанське командування США в будь-який момент може розгорнути десятки кораблів, сотні літаків і більш ніж 100 тисяч солдатів.

Попри погрози Трампа і крики Грема про масштабне перекидання сил ВМС до Венесуели, командир ВМС Південного командування адмірал Крейг Фаллер сказав Палаті представників у Конгресі, що діяльність його підрозділу базується не на силі, а на довірі.

Читайте такожПомпео "наполегливо закликав Росію" припинити підтримку режиму Мадуро у Венесуелі

«Чоловіки й жінки в нашій команді щодня працюють над тим, щоб завоювати довіру наших партнерів у Латинській Америці й Карибському басейні. Ми друзі й сусіди, пов’язані спільними цінностями й спільними прагненнями на майбутнє», - сказав Фаллер.

Видання зауважує, що фактом лишається і те, що ВМС США вже розставили свої авіаносці по акваторіях світу для стримування агресивної Росії й Китаю. І навіть відправка такого корабля ніяк не допомогла б відчайдушному і голодному народу Венесуели. Але навіть якщо відкрити ці факти, існують серйозні причини, чому в Південного командування США немає «на руках» авіаносця. Спадщина США у Латинській Америці старша, ніж Трамп і Грем. І ця гірка історія відбиває у Пентагону бажання відправляти велику бойову машину в латиноамериканську акваторію.