Остання хвиля протестів у Росії стала найбільшим проявом громадського невдоволення з 2011-2012 року, коли влада назвала незаконними демонстрації на Болотній площі в Москві. Тоді люди виступили проти фальсифікації парламентських виборів і третього президентського терміну Володимира Путіна.
«Багато громадян просто не хочуть миритися з тим, що державній владі за версією Кремля немає альтернативи. Членів партії «Единая Россия» вважають настільки корумпованими й некомпетентними, що багато з них йдуть на вибори, вдаючи незалежних», - пише Süddeutsche Zeitung.
За словами політолога Лілії Шевцової, зарозумілість влади при глибокій стагнації змусила людей вийти на вулиці. І саме це учасники протестів у суботу відверто висловили. «Я розлючений», - було написано на одному транспаранті. Інший знак говорив: «Мені не все одно». Серед інших гасел було «Один за всіх і всі за одного» й «Заручникам — свободу, народу – вибір».
Слово «заручники», на думку видання, було вжите через арешт майже всіх помітних опозиційних політиків за весь час протестів. Більшість з них отримати терміни від 12 до 30 днів за ґратами. Серед них, зокрема, Олексій Навальний. Станом на минулу неділю на свободі лишилася лише Любов Соболь. Але поліція арештувала її в офісі незадовго до початку масових демонстрацій.
Політолог з Центру Карнегі Андрій Колесніков називав останні протести в Москві такими, що «вражають». Хоча вони були менш організовані, ніж ті, які пройшли 20 липня. За його словами, в останній акцій взяли близько 50 тисяч людей. І це може подати приклад для інших законних мітингів.
Читайте такожNew York Times: Путін зробив дві помилки, які знищували інші режими
«Російське громадянське суспільство подало сигнал: Ми тут, нас багато і ми це показуємо». Це результат дуже суперечливої картинки, тому що громадянське суспільство не може змінити систему. Але воно може певною мірою змінити суспільство», - сказав Колесніков.
Він вказав на той факт, що російське громадянське суспільство впродовж останніх років змогло здивувати багатьох спостерігачів своєю боротьбою проти державної влади. Приміром, в травні тисячі громадян у Єкатеринбурзі змогли через протест зупинити побудову собору на місці парку. В червні журналісти й суспільство змогли добитися скасування фальшивих звинувачень проти журналіста Івана Голунова.
Видання пише, що російське громадянське суспільство здатне ефективно добиватися чогось від влади, але лише в тих випадках, коли воно не ставить під сумнів сам авторитарний режим. В очах Кремля, якщо опозиція хоче висунути своїх кандидатів, вона автоматично виступає проти системи. А Кремль, на думку Колеснікова, не дозволить це в жодному разі. Навіть якщо доведеться застосувати грубу силу.
