Україна може стати жертвою глобальних політичних зсувів, які відбуваються зараз. Ключові сили в Європі, такі як Франція й Німеччина, віддаляються від США. Через це вони стають дедалі більше відкритими до перезавантаження відносин з Росією Володимира Путіна.
Крім того, хоч Вашингтон підвищив економічну й військову підтримку Києва всупереч шкідливим маневрам президента Дональда Трампа, він не бере участі в прямих переговорах з Москвою щодо майбутнього Сходу України, - пише німецьке видання Die Welt. Ніхто не може бути впевнений в тому, що в якийсь момент Трамп наважиться укласти «угоду» з володарем Кремля, яким він захоплюється, ціною українських інтересів.
Читайте такожDie Zeit: Війна в Україні триває, хоча Росія її заперечує, а українці хотіли б забути
Для України це означає велику загрозу стати розмінною монетою в процесі потепління відносин між Заходом і Москвою. Коли в грудні лідери «Нормандського формату» знову зібралися в Парижі після тривалої перерви, була велика надія на прорив у наближенні миру на Донбасі. Одним з потрібних кроків стали нові домовленості про припинення вогню. Але численні випадки з минулого, які стосувалися як Україну, так і Сирію, повинні були вже навчити Захід, що для Путіна порушувати обіцянки – це щоденна рутина.
Die Welt нагадує про масивні артилерійські атаки й наступ російських окупаційних військ минулого тижня, націлені посунути вглиб України лінію розмежування. Ці бої були настільки інтенсивними, що їх можна було порівняти з подіями 2014 року. Вони повинні остаточно випарувати всі ілюзії про щире бажання Кремля вести переговори про мир. Особливо якщо звернути увагу на те, що агресивні російські атаки сталися в тій частині фронту, на яких наприкінці минулого року були відведені війська. Навіть невеликі символічні успіхи, які було дуже складно досягти, раптом були перекреслені.
Читайте такожAtlantic Council: Російська атака на Донбасі довела, що Путіну неможна вірити
Однак, Єврокомісія відповіла на атаки вже стереотипним закликом до Росії «використати свій вплив на збройні формування в повній мірі й швидко», так ніби війська на Донбасі діють за власним бажанням й без присутності Кремля. За допомогою військового наступу, який тривав пів дня, Путін насправді послав Заходу й українському президенту Володимира Зеленському чіткий сигнал: ніщо на Донбасі не відбувається без його волі. Якщо переговори не рухаються в бік виконання його бажань, він може посилити військове насильство знову.
Тактика президента Росії полягає у вдаванні бажання вести переговори без відступу від своєї мети назавжди закріпити контроль над окупованими територіями на Донбасі з метою подальшої дестабілізації всієї України. І вона допомагає йому посилювати розкол всередині українського суспільства. Завдяки Зеленському в України з’явився президент, який дуже радо вірить у бажання володаря Кремля досягти миру й вже зробив багато поступок.
Читайте такожFinancial Times: Війна Росії проти України може дати початок кривавій ері анексій
Тому що виконання передвиборчої обіцянки швидко закінчити війну на Донбасі пов’язане з політичною долею самого Зеленського. Обмін в’язнями й угода про транзит російського газу дозволила йому показати перші невеликі успіхи. Але їхня ціна була високою. Обмін був не рівним. Але навіть заради цього Зеленському довелося виконати вимогу Путіна відпустити колишніх бійців «Беркуту», які влаштували кровопролиття на Майдані. Також українській стороні довелося вести прямі переговори з російськими маріонетками в Донецьку й Луганську.
Тепер з’явилися розмови про проведення виборів у незаконних «народних республіках» на Донбасі до кінця жовтня. Але без виведення російських військ й роззброєння так званих «сепаратистів» такі «вибори» під дулом автоматів окупаційних сил лише легітимізують російську окупацію. Зеленський офіційно наголошує, що вибори будуть проведені лише за умови припинення вогню й виведення російських військ. Але не зрозуміло, як цього досягти до жовтня.
Видання пише, що лише масивний тиск Заходу може змусити Путіна зробити серйозні поступки Україні. Однак, свіжа цинічна демонстрація жаги Кремля до агресії не завадять президенту Франції Еммануелю Макрону просувати свій «стратегічний діалог» з Москвою на противагу США. Федеральний уряд Німеччини не відмовиться від посилення економічних зв’язків з Росією попри всі санкції ЄС.
Макрон не говорив про зняття санкцій на Мюнхенській конференції з безпеки на початку лютого. Але він заявив, що вони неефективні, повторивши тим самим твердження Кремля. Федеральний міністр економіки Петер Альтмаєр нагадав на зустрічі з німецьким бізнесом в Берліні минулого тижня про «напругу» між Німеччиною і Росією. Однак, він додав, що тепер «вперше за багато років» з’явилося відчуття «надії» на вирішення головних політичних проблем, маючи на увазі переговори щодо Донбасу. Саме тоді, коли війська Путіна атакували українську армію, німецький міністр говорив про бажання уряду своєї країни розширити економічні відносини з Росією.
Видання також нагадує про скандальні «12 кроків» до миру в Україні, які були представлені на Мюнхенській конференції. Їх склали американські й російські експерти, але без участі українських представників. Документ, підписантом якого став серед інших і голова Мюнхенської конференції Вольфанг Ішингер, посилила страх, що долю України будуть вирішувати у неї за спиною. Особливо тому, що в документі йдеться про широкі дебати щодо «української ідентичності», в яких повинні брати участь Росія, Угорщина і Польща.
Подальша доля горезвісного документу наразі лишається невідомою. Однак, сам факт його створення може бути черговим індикатором занепаду оборони Заходу проти посягань Путіна в Україні. Всі політичні сили, а також сили громадянського суспільства на Заході, які серйозно налаштовані захистити ліберальну демократію, повинні максимально потужно виступити проти цієї тенденції. Вони не повинні дозволити Україні стати жертвою, принесеною заради вирішення нібито більш важливої глобальної кризи. Важливість української боротьби за свободу в Європі не можна забути.
