REUTERS

Про це пише оглядач Financial Times Джон Торнхілл.

З точки зору довгострокової перспективи, його режим не сильний, як думають росіяни, а слабкий.

Результати соціологічних опитувань свідчать про небачену популярність Путіна, а його агресивна поведінка проти сусідів змушує Захід нервувати і говорити про можливу нову Холодну війну.

Відео дня

Читайте такожПутін і Медведєв готуються пірнути на дно моря в окупованому Криму (фото)

Однак скоро Росію може охопити дуже важка криза, який приведе до нового занепаду країни. Тоді західні політики будуть нервувати з-за можливого хаосу, небезпечного націоналізму і ядерного арсеналу в РФ. Слабка Росія не менш небезпечна, ніж сильна.

Автор пише, що не тільки путінська система управління виглядає застарілою, але й російська економіка, яка у другому кварталі цього року скоротилася на 4,6%.

До того ж, відтік капіталу з Росії триває, а купівельна спроможність росіян зменшилася вперше за 15 років правління Путіна.

Колись СРСР і США розглядали один одного як економічні і військові супердержави. Тепер американський ріст ВВП в п'ять разів перевищує російський. Попит на енергоносії впав, і в Росії не залишається коштів, щоб реформувати свою економіку, щоб відновити зростання. Ситуацію ускладнюють ще й демографічні показники. Кількість населення скоротилася до 142 мільйонів, що менше, ніж у Бангладеш. На міжнародній арені в Росії теж майже немає надійних союзників. Оглядач нагадує про розворот Кремля обличчям до Китаю. Однак, Пекіну вигідні ці відносини. На думку автора, якби у Росії не було ядерної зброї, то КНР вже б анексувала Сибір.

"Враховуючи всі ці ознаки слабкості, один російський ліберал порівняв Путіна з монстром-тараканищем з дитячого вірша Корнія Чуковського. Деякий час тарган залякував всіх звірів своїми страшними вусами. Але коли горобець проковтнув його, звірі стали дивуватися, чому вони взагалі його колись боялися", - пише автор.

Доля Путіна невизначена, а майбутнє Росії важко передбачити. Тому прорахувати можливі сценарії важко. Очевидно, що Захід сильніший, коли займає єдину позицію. Безумовно, було правильно почати тиснути економічно на Росію за її посягання на суверенітет України. Так само правильно посилювати позиції НАТО на східному кордоні. Але, на думку автора, не варто ототожнювати народ Росії з її правителем. Захід повинен показати росіянам, що не хоче їх ізоляції і тримає відкриті двері для будь-якого їх наступного лідера, який захоче через них пройти.