Оскільки глобальна система міжнародної безпеки зруйнована, в тому числі зусиллями Дональда Трампа, надійність миру в Україні визначатиметься тим, якими будуть умови перемир’я, і здатністю обох країн продовжити нормальний розвиток після війни. Про це в авторській статті для Foreign Affairs пишуть професори Прінстонського університету (США) політолог Джон Айкенбері та історик Гарольд Джеймс.
Аналізуючи мирні угоди в конфліктах останніх двох століть і порівнюючи їх із ситуацією в російсько-українській війні, науковці не виключають, що саме зараз, можливо, вибудовуються нові формати взаємодії держав у конфліктних ситуаціях.
"Президент США Дональд Трамп завдав руйнівної шкоди інститутам і партнерствам у центрі міжнародної системи під проводом США, його тарифні погрози викликали потрясіння у світовій економіці, а його критика президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті наприкінці лютого розвіяла будь-які очікування, що Сполучені Штати залишаться надійним партнером для своїх традиційних союзників і друзів", – пишуть Айкенбері і Джеймс.
Замість світового порядку, заснованого на правилах і підтримуваного інституціями, підконтрольними Заходу, світ тепер прагне більш різностороннього формату міжнародної взаємодії. Тому мир в Україні може стати результатом певного консенсусу за участі як великих держав, так і менших держав регіону.
"Навіть часткове рішення може бути ефективним, якщо воно зупиняє бойові дії; припинення вогню виявилося надійним в інших заморожених конфліктах, у тому числі тих, про які було домовлено в Кореї в 1950-х роках і на Кіпрі в 1970-х роках", – пишуть аналітики.
Вони зазначають, що угода, в центрі якої є лише територіальні поступки однієї зі сторін, може бути не життєздатною. Саме так було із сумнозвісною Мюнхенською угодою 1938 року, за якою Чехословаччина віддала Німеччині прикордонні території в обмін на спокій, але вже за пів року німці окупували і решту країни.
Айкенбері і Джеймс переконані, що надійність миру в значній мірі залежатиме від того, чи будуть після цього Росія та Україна здатні підтримувати економічні зв’язки з рештою світу і задовольняти потреби своїх громадян. "Розчароване суспільство може знову звернутися до агресії", – наголошують вони.
Також науковці можуть "легко уявити" собі взаємні спроби обох сторін дестабілізувати внутрішню ситуацію вчорашнього ворога невійськовими методами, що зрештою може зруйнувати мир.
"Угода про припинення вогню в Україні має бути гарантована зовнішніми сторонами, і ці сторони мають забезпечити справжню стабільність, впевненість у тому, що боїв більше не буде, а не лише обіцянки на папері. Історія мирних угод рясніє слабкими гарантіями безпеки, які створюють основу для нових конфліктів", – пишуть політолог та історик.
Обидва переконані, що для запобігання новій війні країни-гаранти повинні розгорнути достатню кількість солдатів і техніки, щоб дати масовану відповідь, якщо Росія чи Україна порушать перемир’я.
"Без значної гарантії безпеки, яка має бути виконаною, перемир’я слугувало б лише запрошенням для Путіна спланувати наступне вторгнення Росії в Україну — і, можливо, також в інші країни", – наголошують вони.
Перспективи миру в Україні
Як писав УНІАН, у спільній заяві за підсумками переговорів України та США в Саудівській Аравії було заявлено, що Київ погодився на негайне 30-денне припинення вогню. Тепер своє слово має сказати Росія. За даними інсайдерів, домовленість України та США стала неприємною несподіванкою для Путіна, але йому доведеться пристати на цю пропозицію.
Але українські військові взагалі не вірять, що повноцінний режим припинення вогню буде можливий. Досвід АТО/ООС показав, що провокації відбуваються постійно, в тому числі за ініціативою на низовому рівні. А зважаючи на значно більші масштаби фронту зараз і значно запеклішу ненависть між сторонами, уявити собі повну "тишу" на фронті неможливо.
