У 2012 році російська влада розгорнула наймасштабніші репресії проти громадянського суспільства за всю пострадянську історію.
Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це йдеться у Всесвітній доповіді міжнародної організації Human Rights Watch, яку презентував сьогодні на прес-конференції в Москві директор відділу Human Rights Watch по Європі та Центральній Азії Х'ю Уїльямсон.
У доповіді наголошується, що влада Росії провела через парламент цілу серію обмежувальних законів, гнобила і залякувала активістів, втручалися в діяльність неурядових організацій. Все це розвіяло надії на реформи, що з'явилися наприкінці 2011 р., зокрема, на хвилі масових протестних виступів.
«Цей рік став гіршим для прав людини в Росії за всю її новітню історію. Російське громадянське суспільство в умовах життєвого простору, що звужується, як ніколи гостро потребує підтримки», – сказав Х.Уїльямсон.
За його словами, ініціативи з придушення критики і громадянського суспільства, що розвивається, досягли в Росії безпрецедентного розмаху.
Х.Уїльямсон вважає, що Кремль цинічно прирівнює цілком резонну стурбованість ситуацією із законністю і правами людини до посягання на суверенітет, але міжнародні партнери Росії не повинні піддаватися такому шантажу.
Він переконаний, що замість того, щоб усувати і запобігати порушенням прав людини, уряд РФ розтрачує час і сили на помсту активістам за громадянську позицію і критику.
«Відступ від принципів прав людини, який ми спостерігаємо сьогодні, погано в'яжеться з роллю відповідального лідера в багатополярному світі, яким Росію хоче бачити її керівництво», - сказав Х.Уїльямсон.
У документі наголошується, що в Росії після повернення Володимира Путіна до Кремля в травні парламентська більшість правлячої партії «Єдина Росія» забезпечила ухвалення цілої низки законів, що вводять серйозні додаткові обмеження для громадянської діяльності. У червні санкції за порушення порядку організації та проведення масових заходів були посилені і за суворістю стали зіставні з кримінальними, відновлена кримінальна відповідальність за наклеп і введено додаткові обмеження на інтернет-контент.
Окрім цього, цим законом неурядові організації, що займаються нібито «політичною» діяльністю і одержують фінансування із закордонних джерел, зобов'язали реєструватися як «іноземних агентів». Human Rights Watch розцінила цю ініціативу як спрямовану на очорнення НПО в очах суспільства. У листопаді кримінальний склад державної зради було розширено таким чином, що під нього теоретично можна підвести навіть участь в міжнародній діяльності із заохочення і захисту прав людини.
Також, напередодні 2013 року В.Путін підписав закон, що дозволяє припиняти діяльність і заморожувати в Росії активи тих неурядових організацій, що займаються «політичною» діяльністю і користуються фінансуванням від американських громадян чи організацій. Аналогічні санкції передбачено і у випадку, якщо серед керівників і членів НУО (неурядові організації) присутні російські громадяни, які одночасно мають громадянство США.
Водночас, Human Rights Watch нагадує, що останній хвилі обмежувальних законодавчих ініціатив передували кілька місяців мирних масових виступів проти зростання авторитаризму і передбачуваних фальсифікацій на парламентських виборах у грудні 2011 року.
З погляду Human Rights Watch, таким чином влада намагається дискредитувати учасників громадянських протестів і політичну опозицію. В продовження тієї ж лінії відомі НУО і окремі активісти піддавалися очорненню в державних і провладних ЗМІ.
Зокрема, на момент виходу доповіді 12 чоловік перебувають під вартою за звинуваченнями в посяганні на співробітників поліції під час московського «Маршу мільйонів» 6 травня. Їм також інкримінується участь в «масових безладах», за що передбачається позбавленням волі на строк до десяти років. Human Rights Watch вважає, що дії демонстрантів не відповідали складу цієї статті Кримінального кодексу.
У зв'язку з подіями 6 травня порушено кримінальні справи стосовно відомих опозиціонерів. Так, проти Олексія Навального порушено цілих три справи, дві з яких – за фактами нібито фінансових махінацій, що не має стосунку до протестного руху. Обвинувачений у причетності до масових безладів опозиціонер Леонід Развозжаєв «зник» в Україні при спробі звернення за політичним притулком і з’явився в Росії вже під вартою, де й перебуває до цього дня.
У своїй 665-сторінковій доповіді Human Rights Watch оцінює ситуацію з правами людини більш ніж у 90 країнах світу, зокрема в Україні.
