Ізраїль і ХАМАС не бачать можливості хоч якось закінчити війну / фото REUTERS

Ізраїль і сили організації ХАМАС замкнені у постійних раундах загострення насильства. В цьому немає нічого нового. Кожні кілька років на кілька днів чи тижнів спалахує кровопролиття, яке закінчується перемир'ям. І ситуація, зрештою, повертається до старого депресивного статус-кво.

Сектор Газа лишається в розрусі й облозі, а сусіднє ізраїльське населення живе в постійному страху перед наступною атакою. Про це на сторінках Business Insider пише професор міжнародних відносин Школи міжнародної служби Американського університету у Вашингтоні Боаз Атзілі. Конфлікт не можна назвати симетричним. У Ізраїлю значно більше військових ресурсів, ніж у ХАМАСу. Але він травматичний для обох. І жодної зі сторін немає бачення щодо реального військового чи дипломатичного рішення.

Читайте такожЄгипет запропонував Ізраїлю і ХАМАС перемир'яЛідери Ізраїлю знають, що впевнений наступ проти Гази затягне на довше ракетні обстріли ізраїльських міст включно з Тель-Авівом, найбільшим містом країни. Лідери ХАМАСу ж розуміють, що їхні людям в Газі доводиться платити непропорційно високу ціну за їхні ракетні запуски. І ця ціна продовжує зростати.

Відео дня

Навіщо тоді продовжувати ескалацію? Винагорода для кожної сторони - це образ сильнішого. І таке змагання немає кінця.

Змусити іншу сторону страждати

Сектор Газа - це крихітна і щільно населена смуга суходолу на узбережжі Середземного моря. Ізраїль вважає ХАМАС терористичною організацією, але в очах палестинців це законна політична партія. З 2007 року ХАМАС фактично контролює Сектор Газа. І з того ж року Ізраїль блокує Газу у відповідь на палестинські ракетні обстріли з її території. Результатом стала дедалі гостріша економічна криза, голод і відчай в Газі. Все нові спалахи насильства не змінили цю ситуацію. І нинішнє загострення не стало виключенням.

Читайте такожHaaretz: У Ізраїлю немає стратегії чи кінцевої мети в Газі, і в цьому проблемаГоловна мета Ізраїлю, на думку автора, - здаватися жорстким до своїх ворогів включно з ХАМАС. Це робиться не для того, щоб покращити життя ізраїльтян або для просування національних інтересів. Демонстрація сили - це вже саме по собі мета. Попри відносну слабкість, лідери ХАМАСу дотримуються такого ж мислення. Це підтверджують все нові спалахи насильства, які провокує організація і які не досягають жодних стратегічних здобутків. Вони лише підвищують престиж самого ХАМАСу як сили, яка протистоїть ізраїльському гніту.

"І для обох сторін репутація не визначається демонстрацією рішучості, стійкості й наполегливості. Все це можна було б зробити оборонними засобами. Все зводиться до смертельного розрахунку: чим більше страждає інша сторона, тим краща репутація", - йдеться в статті.

Автор пропонує приклад того, як цей підхід працює. Ракета ХАМАС вбиває ізраїльську дитину в містечку Сдерот поблизу Сектора Газа. Тож ізраїльські ракети знищують будинок в Бейт Лахія, в ході чого гинуть четверо дітей з однієї сім'ї. Ізраїль зносить житлову багатоповерхівку в Секторі Газа. ХАМАС після цього посилює масштаби й чисельність ракетних запусків по центральному Ізраїлю. І так продовжується обмін цими ударами, в ході якого ізраїльська сторона відповідає на будь-яке насильство з боку ХАМАСу зі ще більшою силою.

Відсутність раціональності

Загалом, вчені вважають, що країни намагаються збудувати репутацію рішучої для того, щоб стримати атаки ворогів Тож якщо лідери Ізраїлю або ХАМАСу думають, що їхні дії стримають ворога в майбутньому, тоді їхня жорстокість має сенс. Але очевидно, в реальності дії обох сторін не досягають цієї мети.

Читайте такожІзраїль заявив про нові потужні обстріли з Сектора Гази (відео)Коли реальна перемога неможлива, а обидві сторони не бажають вести розумні переговори, ескалація повинна створити "картинку перемоги", - вважає аналітик газети Haaretz Цві Барель. 11 травня лідер ХАМАСу Ісмаїл Ханієх проголосив, що організація "здобула перемогу у битві в Єрусалимі", маючи на увазі конфлікт через виселення палестинців з їхніх домівок, через який і почалася нинішня ескалація. За словами Ханієха, його бійці "встановили новий баланс сил" проти Ізраїлю. Але на тлі того, як Газа тріщить під ізраїльськими ударами, ХАМАС точно не досяг нічого подібного.

Міністр оборони Ізраїлю Бенні Гантц сказав, що метою уряду було "встановити довгостроковий мир, зміцнити помірні сили в регіоні й позбавити ХАМАС стратегічних можливостей". Але дії Ізраїлю, як і всі попередні спалахи насильства, лише зміцнили політичну й військову силу ХАМАСу, який тепер здатен довше атакувати ще більше ізраїльських регіонів. Ізраїльтяни в містах від Бер-Шева на півдні Тель-Авіва до далі на північ продовжують страждати від ракетних обстрілів з Гази. А поки битва продовжується, Ізраїль зазнає ще й дипломатичних втрат.

Чого добиваються лідери Ізраїлю і ХАМАСу?

Картинка перемоги призначена виключно для внутрішньої аудиторії. Обидві сторони в конфлікті часто використовують термін "стримування", виправдовуючи свої дії один проти одного. Але їхні підходи насправді не можна назвати раціональною спробою похитнути дії опонента. Це не раціональна спроба зробити власне суспільство більш захищеним. А тому ні про яке стримування не йдеться.

"Переконування власного суспільства в тому, що ви перемагаєте, ніяк не впливає на рівень стриманості вашого ворога", - йдеться в статті.

Читайте такожРаді пропонують засудити діяльність ХАМАС та визнати її терористичноюДля Ізраїлю таке викривлене розуміння динаміки стримування не нове. Його політика відплати була започаткована ще в 1950-х роках як цілком раціональна спроба не дозволити ворогам загрожувати ізраїльським інтересам. Але потім це стало "стратегічною культурою" або звичною реакцією на будь-яку атаку на території Ізраїлю не зважаючи на те, чи принесе така відплата позитивний результат, чи ні.

Ізраїльське бомбардування ліванської інфраструктури під час війни в 2006 році - хороший тому приклад. Як і тоді, сьогодні в протистоянні з Газою Ізраїль намагається створити картинку перемоги, а не добитися конкретних цілей. І ХАМАС робить те ж саме.

Загострення палестино-ізраїльського конфлікту