Першою реакцією Китаю на останній приклад американської політики "шоку і трепету", після нанесення ударів по Ірану, але до підтвердження смерті верховного лідера, була "глибока стурбованість", повідомляє The Times.
"Напад і вбивство верховного лідера Ірану є грубим порушенням суверенітету та безпеки Ірану. Китай рішуче виступає проти цього і засуджує це", - вказано в заяві міністерства закордонних справ Китаю.
На думку видання, Китай повністю усвідомлює здатність Америки застосовувати силу. Проте, коли вона це робить, апарат Комуністичної партії все одно вдає здивування.
Відомий коментатор Зічен Ван з Центру Китаю та глобалізації в Пекіні висловив думку, що це було так, ніби обурення партії було сформульовано в Брюсселі.
"Суверенітет, безпека та територіальна цілісність Ірану повинні поважатися", - вказувалося в заяві.
Видання припускає, що якщо Іран очікував, що Китай, найбільший покупець його нафти і давній дипломатичний союзник, вживе рішучих заходів на його користь, то він був розчарований.
По-перше, Китай не може зробити багато чого, крім військового втручання, але на нього країна не має ні бажання, ні засобів, враховуючи віддаленість від своїх берегів.
"Це яскраво нагадує про перевагу США над Китаєм у сфері жорсткої сили", - йдеться в статті.
Додається, що спроби засудити цю операцію в Організації Об'єднаних Націй є безглуздими, оскільки США мають право вето в Раді Безпеки, як і Росія та Китай. Вони скористалися своїм правом, щоб запобігти рішучому засудженню колишнього союзника Ірану, Башара аль-Асада з Сирії, перш ніж він був повалений.
"У відповіді на напад на Іран немає ні глибокого шоку, ні сильного засудження", - зауважив в бюлетені міністр закордонних справ Китаю Ван І.
Видання підкреслює, що вбивство глави держави – яке колись вважалося червоною лінією в міжнародних відносинах – було єдиним актом, що заслуговував на офіційне "засудження".
Примітно, що Китай купує іранську нафту, на яку накладено санкції, із значною знижкою. Водночас, він продовжує налагоджувати тісніші загальні зв'язки з більш поступливими іранськими конкурентами, такими як Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати, які є давніми союзниками США.
"З часу бомбардування Ірану США та Ізраїлем у червні минулого року Китай зосередився більше на Америці, своєму геополітичному конкуренті, ніж на Ірані, майбутнє якого буде невизначеним як за цього режиму, так і за його наступника", - зазначає видання.
В статті йдеться, що Китай отримує дипломатичну вигоду від того, що світ вважає Америку неконтрольованим тираном. Він лише несе фінансові втрати від ціни на нафту, але перебуває в однаковому становищі з усіма іншими.
Більш тривожним для нього є те, що американо-ізраїльська атака продовжує демонструвати здатність Заходу – деякі сказали б, схильність – застосовувати силу у світових справах.
"Зрештою, Пекін не вважає зміну режиму в Ірані найгіршим сценарієм. Китай готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, яке з'явиться після ударів, якщо воно захищатиме постачання нафти та надаватиме пріоритет спільним економічним інтересам", - написав цього тижня в журналі Foreign Affairs Юн Сун, директор китайської програми в американському аналітичному центрі Stimson Centre.
Однак, як вважає видання, відносини з Білим домом не підлягають обговоренню, тоді як президент США Дональд Трамп буде на посаді до січня 2029 року. Він має відвідати Пекін наприкінці цього місяця, а Цзіньпін, який вважає, що Китай принаймні вижив і, можливо, перехитрив тарифні війни Трампа, зацікавлений у збереженні рівноваги у відносинах.
Китай регулярно намагається виступати посередником між усіма сторонами на Близькому Сході. Видання зазначає, що цього разу він знову запропонував свої послуги, і, як повідомляють ЗМІ, домігся "виключення Китаю" з блокади Іраном Ормузької протоки.
При цьому, багато хто в Китаї, включно й Цзіньпін, вважають, що Захід занепадає, але залишається небезпечним. На думку видання, лідер Китаю все ще не вірить, що його військо готове протистояти США, наприклад, у питанні Тайваню.
Операція США та Ізраїлю в Ірані: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що експерти Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) підрахували, що перші 100 годин військової операції США проти Ірану коштували бюджету Америки приблизно у 3,72 мільярда доларів. За оцінками експертів, середні витрати становили близько 891,4 мільйона доларів на добу. Додається, що за перші 100 годин операції, американські військові застосували бомби та ракети загальною вартістю приблизно 3,1 мільярда доларів. При цьому, значна частина витрат не входила до початкових планів, тому Міністерству оборони США може знадобитися додаткове фінансування.
Також ми писали, що президент США Дональд Трамп написав в соцмережі, що у США не буде жодної угоди з Іраном, окрім безумовної його капітуляції. Трамп зазначив, що метою США та союзників є зробити Іран "економічно більшим, кращим і сильнішим, ніж будь-коли раніше". Очільник Білого дому вважає, що в Ірана буде велике майбутнє, але після капітуляції в країні мають обрати нового лідера. В такому випадку, за словами президента США, його країна, союзники та партнери готові "невпинно працювати, щоб повернути Іран із краю прірви".
