Лукашенко ще ніколи не їздив у в'язницю до своїх політичних ворогів / Фото: REUTERS

Через два місяці після того, як сфальсифіковані вибори вивели Білорусь з глибокого політичного сну, ситуація, здавалося б, зайшла в глухий кут. На вулицях продовжували утворювати натовпи демонстрантів, які до цього часу вважалися немислимими. А Олександр Лукашенко все одно не демонстрував жодних ознак готовності відступити.

Але потім він "моргнув" першим, організувавши ланцюг подій, який може призвести до ескалації в найближчі тижні, - пише Foreign Policy.

В неділю Лукашенко несподівано відвідав в’язницю КДБ, де провів зустріч з членами політичної опозиції, яка тривала 4,5 години. В ній взяв участь і Віктор Бабаріко, який був найбільш вірогідним суперником Лукашенка аж до арешту в червні. Прес-служба президента Білорусі заявила, що деталі зустрічі засекречені. Але її метою було "почути думку кожного".

Читайте такожБілорусь оголосила Тихановську в міжнародний розшук, їй загрожує колоніяЗустріч була різким розворотом білоруського лідера, який до цього звинувачував представників опозиції в спробі влаштувати переворот проти нього. Вона стала мовчазним визнанням політичної природи їхнього арешту. В Білорусі багато політичних в'язнів. Але ні до кого з них не приходив Лукашенко.

"Це безпрецедентний вчинок з його боку. Він вказує на відсутність впевненості", - сказав колишній посол Великої Британії у Білорусі Найджел Гоулд-Девіс.

Зустріч, яку опозиція розцінила як прояв слабкості, може сколихнути білоруські еліти, які лишалися здебільшого лояльними до Лукашенка.

"Це спантеличить і посіє сум'яття серед частини еліт, які до цього часу були вірними й просували його точку зору на природу опозиції, мовляв, це щось незаконне й принесене з Заходу", - сказав Гоулд-Девідс, який зараз обіймає посаду старшого наукового співробітника Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Але, на думку спостерігачів, зустріч Лукашенка з в'язнями точно не була щирою спробою вести діалог.

"Тривожно, що західні ЗМІ розцінили це як сигнал про готовність Лукашенка до розмови. Що це за діалог такий? Цим людям висунули кримінальні обвинувачення", - сказала політичний аналітик Білоруського інституту стратегічних досліджень Катерина Шматіна.

Читайте такожPolitico: У Лукашенка досі є 5 головних причин не здаватисяШвидше за все, Лукашенко сподівався розділити опозицію й створити собі ручних опозиціонерів для переговорів. Двох в'язнів: Юрія Васкрасенського, який був членом виборчої команди Бабаріко, і Дмитра Рабцевича, який очолював білоруський офіс ІТ-компанії PandaDoc, відпустили під домашній арешт невдовзі після зустрічі. В інтрев'ю для державних ЗМІ Васкрасенський сказав, що його попросили скласти пропозиції щодо зміни конституції. Існують підозри, що його змусили прочитати заготовлені заяви.

Наступного ж дня Лукашенко знищив усі припущення, що він простягає "оливкову гілку" миру. Поліція арештувала понад 700 людей під час протестів в неділю й розганяла людей з такою жорстокістю, якої не було з серпня. В понеділок заступник міністра внутрішніх справ Білорусі заявив, що міліція готова застосувати летальну зброю проти учасників протестів.

"Думаю, це два логічних і пов'язаних між собою кроки з боку Лукашенка. Він хоче створити контрольовану опозицію з одного боку і покінчити з протестами з іншого", - сказала Шматіна.

Але останній тиждень може стати переломним моментом в протистоянні між Лукашенком і демонстрантами, яке триває два місяці. Через останні події лідер опозиції Світлана Тихановська поставила вимогу: або Лукашенко піде у відставку до 25 жовтня, або буде мати справу з загальнонаціональним страйком, який паралізує країну. Це може призвести до драматичної ескалації в Білорусі в найближчі тижні.

"Кожна зі сторін погрожує іншій своєрідною новою "великою зброєю". Відбувається наступ обох таборів", - пояснив Гоулд-Девіс.

Читайте такожFinancial Times: Колишні країни СРСР охоплює вогонь протестів, Казахстан наступнийТихановська постала перед складним балансуванням. Їй потрібно створити лідерство для протестного руху, який до цього часу був без будь-яких лідерів. Але при цьому Тихановська повинна уникнути надмірної конфронтації з режимом.

Масові протести включно з тим, який відбувся у Мінську в минулі вихідні за участі 100 тисяч людей попри відсутність організованого лідерства, свідчать, наскільки поширене невдоволення правління Лукашенка.

"Люди хочуть, щоб їхню гідність поважали. Це більше, ніж політична чи економічна вимога. Йдеться про права людини", - сказала журналіст і науковий співробітник Atlantic Council Ганна Любакова.

Але опозиція Білорусі добре знає, що міжнародна легітимність протестів буде підірвана, якщо акції, які до цього часу були мирними, раптом стануть насильницькими.

"Тихановська з одного боку повинна не допустити насильницької ескалації, а з іншого - дати людям надію й завдання, певну інструкцію, що робити", - сказав радник Тихановської з закордонних справ Франак Вячорка.

Протести в Мінську: хронологія

  • 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з офіційними даними ЦВК, за Олександра Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його головного опонента Світлану Тихановську - 10,1%.
  • Після оголошення результатів виборів країну охопили акції протесту. Силовики затримують учасників мітингів і застосовують до них силу, відкривають політично вмотивовані справи проти опозиціонерів.
  • В Євросоюзі не визнали результати виборів і вирішили ввести санкції проти білоруських чиновників, відповідальних за фальсифікацію результатів голосування і застосування насильства проти незгодних.
  • 23 вересня в Мінську відбулася таємна інавгурація Лукашенка.

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ