Білорусь втрачає покоління, яке могло змінити її на краще / фото Reuters

32-річна Кася Сирамалот сиділа біля вікна своєї квартири і дивилася, як сніг вкривав її рідний Мінськ. Вона чекала новин від сестри, яку кинули за ґрати три місяці тому.

Минулого листопада студентку факультету філософії й соціальних наук Білоруського державного університету Ксенію Сирамалот забрали спецслужби просто з батьківського дому. Вона стала однією з десятків тисяч людей, затриманих після президентських виборів, які ЄС визнав сфальсифікованими, - пише Foreign Policy. Дівчина "відсвяткувала" свій 21-й день народження в горезвісній в'язниці "Американці", яку ще в часи СРСР використовували для утримання політичних дисидентів.

Читайте такожAtlantic Council: Росія "по-тихому" почала окупацію БілорусіСпочатку їй дозволили листуватися з сім'єю. Але в'язничний цензор нещодавно захворів на COVID-19. Тож тепер все спілкування відбувається лише через адвоката.

Відео дня

"Стало важко плакати. В мене закінчилися сльози. Це постійна ситуація небезпеки. Але нормальне життя продовжується: хороші кав'ярні, друзі, хороші люди", - розповіла Кася.

Вона тримається з усіх сил і чекає, коли її сестру звільнять або ж коли знову прийдуть агенти КДБ і возз’єднають їх у в'язниці. Кася і Ксенія належать до покоління білорусів, з яких складається більша частина опозиційного руху в Білорусі.

"Це молоді люди, які опинилися в пастці між надією на нормальне, демократичне життя й жорсткою реальністю диктатури посеред Європи. Через репресії з боку режиму найбільш креативна й продуктивна частина білоруського суспільства або потрапила за ґрати, або за кордон, або відступила", - йдеться в статті.

Ще в 2009 році Мінськ був містом вицвілих панельних будинків й насуплених бабусь, яке не могло нічого запропонувати туристу окрім можливості побалуватися радянським кітчем. Після падіння СРСР, поки сусідні народи принаймні робили спроби встановити демократію, Білорусь лишалася в сумному застої з усюдисущими спецслужбами й "другосортним Сталіним" у вигляді місцевого тирана Олександра Лукашенка.

Читайте такожУ Білорусі з минулої весни відкрили понад 140 політичних справ проти жінок - правозахисникиАле якщо країна почувалася сірою, Кася і її друзі навпаки. Будучи першим поколінням білорусів, народженим після комунізму, вони були під впливом Заходу й далекоглядними.

"Старше покоління емігрувало. Але ми були молодими у наші 20 років. Ми все ще вірили в казку", - сказала Кася.

Не маючи змоги змінити політичну ситуацію в своїй країні, молоді білоруси намагалися використати кожен доступний їм спосіб самовираження.

"Якщо можеш відкрити мистецьку галерею, відкривай галерею. Якщо можеш написати хорошу статтю, пиши", - говорила дівчина, яка сама стала помітним фотографом завдяки репортажам з концертів. Також вона розробляла дизайн для ресторанів у вільний час.

В 2018 році Мінськ сильно змінився. Кав'ярні з'явилися на місці покинутих заводів. Вуличне мистецтво процвітало, а в людних пивних барах подавали "крафтове" пиво. Попри вплив Брукліна і Берліна, Мінськ здобув власний унікальний характер. Він міг похвалитися згуртованою громадою, яка бажала культурно омолодити своє місто.

Минулого літа ця група митців, інтелектуалів й підприємців була фактично відповідальною за те, що 26-річне правління Лукашенка опинилося під загрозою. Від президентських виборів, які пройшли минулого серпня, ніхто особливо не чекав чуда. Лукашенко заборонив стежити за ними іноземним спостерігачам і кинув за ґрати головного опозиційного кандидата. Але попри те, що її лідери опинилися у в'язниці чи у вигнанні, білоруська опозиція продемонструвала неочікувану стійкість.

Технічно підковані й добре організовані, опозиціонери використали соціальні мережі, щоб викрити в реальному часі масштаби маніпуляцій влади. Повідомлення про фальсифікації поширювалися миттєво. А учасників голосування заохочували фотографувати свої бюлетені й розміщувати на платформі захисту прав виборців. Результати цього неформального голосування показало, що Лукашенко не мав тієї підтримки, про яку говорив.

"Ми завжди думали, що ми меншість у своїй країні. Але ми побачили, що це не так", - говорила Кася.

Читайте також"Золоте дно": NEXTA опублікувала фільм про статки Лукашенка (відео)Лукашенко зробив ставку на час, ігноруючи протести й осуд Західної Європи. Контролюючи армію й міліцію, а також завдяки підтримці Росії Володимира Путіна, він зміг не зважати на вимоги свого народу й міжнародної спільноти, а також провести таємну церемонію інавгурації. З часом натовпи на вулицях стали меншими, світ почав стежити на новою кризою. А уряд повернувся до політики дикого насильства. Прихильників опозиції били до смерті, а лідерів руху викрадали й погрожували вбивством.

Арешт Ксенії 12 листопада був частиною цієї другої хвилі репресій. В середині січня з'явилося рішення про продовження її арешту ще на два місяці. Загальна ситуація погіршуалася. Лідерів протестів засудили до тривалих термінів. А нещодавно з'явився скандальний аудіо-запис, на якому один з керівників МВС пропонував відправляти учасників протестів у концтабори.

Тепер оптимізм минулого літа здається безпідставним. А політична свобода в Білорусі здається далекою, як ніколи. Також не відомо, чи та розрядка, яка існувала до виборів і допомагала Мінську швидко розвиватися, хоч колись повернеться. Адже такі люди, як Кася, тепер постали перед жорстким вибором: поїхати з країни чи лишитися під владою диктатора, який не бажає поступатися владою.

Читайте такожBloomberg: Білорусь втрачає весь свій IT-сектор через жорстокість ЛукашенкаМинулий грудень Кася разом з чоловіком провели тиждень в Києві, де громада білорусів вже почала формуватися. За її словами, в столиці України було комфортно. Але, зрештою, вони вирішили повернутися в Білорусь.

"Ця ситуація викрила багато речей. Ти бачиш чітко людські обличчя, так само як і погані речі в деяких людях, які вони намагалися приховати весь час. Сумні моменти, коли бачиш, що деякі з твоїх родичів боягузи або ненавидить людей, які кращі за них. І вони бажають тобі поразки. Але водночас є велика кількість хороших людей, допомоги і любові. Я на своєму місці. Один раз за життя випадає такий шанс", - сказала вона.

Протести в Білорусі

  • 9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися президентські вибори. Згідно з офіційними даними ЦВК, за Олександра Лукашенка проголосували 80,1% виборців, за його головного опонента Світлану Тіхановську - 10,1%.
  • Після оголошення результатів виборів країну охопили акції протесту. Силовики затримують учасників мітингів і застосовують до них насильство, відкривають політично мотивовані справи проти опозиціонерів.
  • 23 вересня в Мінську відбулася таємна інавгурація Лукашенка.
  • В Євросоюзі не визнали результати виборів і ввели санкції проти білоруських чиновників, відповідальних за фальсифікацію результатів голосування і застосування насильства проти незгодних.