У Єревані спалахнули протести / фото REUTERS

Протести у Єревані проти прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна після підписання ним угоди з Азербайджаном про завершення війни в Нагірному Карабасі спалахнули через те, що вірмени до останнього моменту були впевнені у воєнних успіхах своєї армії.

Читайте такожРосіяни зайняли "миротворчі" позиції в Нагірному Карабасі, колони військових потрапили на фото

Як розповів вірменський політолог Ерванд Бозоян в ефірі каналу "Україна 24", у Вірменії діяла політична цензура, яка розповідала про успіхи на фронті. Саме тому капітулянтська угода стала несподіванкою.

Відео дня

"Я думаю, що процес виступів проти міністра продовжиться, тому що невдоволення в народі просто величезне. Вірменія зазнала нищівної поразки у війні, і, безумовно, всі звинувачують у цьому прем'єр-міністра Пашиняна. У нього немає ніяких шансів, він політичний труп. Інша річ, що маховик процесу відставки Пашиняна ще попереду, та я думаю, що прем'єр-міністру залишились лічені дні. Через тиждень, два тижні або місяць (відбудеться відставка — ред.) — це вже не має значення", — сказав він.

За словами Бозояна, протести поки неорганізовані, тому що поразка стала для вірмен несподіванкою.

"Протести поки стихійні. Всього три-чотири дні тому прості люди дізналися, що наші позиції дуже погані. До 9 листопада через те, що у нас була політична цензура і не можна було висловлювати іншу думку, окрім тієї, що ми переможемо, люди не бачили, що ми не тільки не перемагаємо, а й повністю програли. Буквально 7-10 днів назад переважна більшість людей думала, що ми перемагаємо. Еліта розуміла, що у нас погана ситуація. Але все інформаційне середовище було повністю закрите, і будь-яка інша думка сприймалася як зрада", — сказав він.

Війна в Нагірному Карабасі: загострення восени 2020 року

  • Чергова ескалація конфлікту між Вірменією й Азербайджаном почалася вранці 27 вересня. Сторони звинуватили одна одну в обстрілі прикордонних населених пунктів і провокаціях.
  • У Вірменії заявили про наступ ВС Азербайджану на Нагірний Карабах, оголосивши воєнний стан і загальну мобілізацію.
  • Обидві сторони заявляли, що завдали противнику страшних втрат, які налічують сотні убитих і десятки знищених одиниць бойової техніки. Всі спроби добитися припинення вогню раніше зазнавали невдачі.

Домовленість про завершення війни в Карабасі

  • Ввечері 9 листопада після серії воєнних успіхів ВС Азербайджану і взяття стратегічно важливого міста Шуша в Карабасі президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент РФ Володимир Путін підписали заяву, в якій оголосили про повне припинення вогню і всіх військових дій у зоні нагірно-карабахського конфлікту з опівночі за московським часом 10 листопада.
  • Згідно з домовленостями, Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху і вздовж коридору, який з'єднує Нагорний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент Російської Федерації. Внутрішньо переміщені особи і біженці повертаються на територію Нагірного Карабаху і в прилеглі райони під контролем верховного комісара ООН у справах біженців. Проводиться обмін військовополоненими, іншими утримуваними особами і тілами загиблих. Розблоковуються всі економічні й транспортні зв'язки регіону.
  • Республіка Вірменія до 15 листопада має повернути Азербайджанській Республіці Кельбаджарський район, а до 1 грудня - Лачинський район, залишаючи при цьому за собою Лачинський коридор (завширшки 5 км), який буде забезпечувати зв'язок Нагірного Карабаху з Вірменією і при цьому не зачіпатиме місто Шуша.
  • За погодженням сторін у найближчі три роки буде визначено план будівництва нового маршруту руху Лачинським коридором, з подальшою передислокацією російського миротворчого контингенту для охорони цього маршруту.
  • Азербайджанська Республіка гарантує безпеку руху по Лачинському коридору громадян, транспортних засобів і вантажів в обох напрямках.

Довідка. У війні за Нагірний Карабах в 1991-1994 роках загинули близько 30 тисяч осіб. Тоді Азербайджан втратив контроль над Нагірним Карабахом та 7 прилеглими районами, які вірменські сили називали «буферною зоною».