Угода про перемир'я в Нагірному Карабасі містить потенційні причини для нової війни / фото REUTERS

Гармати мовчать. Російські так звані "миротворці" розділяють сили Азербайджану й Вірменії, а також охороняють вірменські монастирі, щоб азербайджанські солдати й сирійські найманці не зруйнували їх.

Спільний турецько-російський моніторинговий центр скоро почне роботу на підконтрольній Баку частині Нагірного Карабаху. А тим часом, дипломати США і Франції шукають спосіб відновити Мінський процес, який був відкинутий на маргінеси, коли Азербайджан за підтримки Туреччини пішов у наступ в Нагірному Карабасі.

"Може здатися, що війна закінчилася. Але західні дипломати повинні бути уважні. Умови стосовно Лачинського коридору, який сполучає Вірменією з підконтрольною їй частиною Нагірного Карабаху через територію Азербайджану, досі не повністю не встановлені. І цей шлях лишається небезпечним для цивільних, які стають мішенями для снайперів й викрадачів, попри присутність російських військ", - пише на сторінках National Interest експерт American Enterprise Institute Майкл Рубін.

Читайте такожNew York Times: Кремль вперше не використав шанс розв'язати війну, як в УкраїніАле Лачинський коридор - не головна проблема. Угода про перемир'я за 10 листопада була грубим документом, написаним нашвидкоруч. Вона містить пункт, який може посіяти зерно для нової війни. В ньому сказано: "Республіка Вірменія повинна гарантувати безпечне транспортне з'єднання між західними регіонами Республіки Азербайджан і Нахічеванською Автономною Республікою з метою безперешкодного руху громадян, транспорту й вантажів у обох напрямках".

І тут виникає дві проблеми. Перша - йдеться про буквальне сполучення двох частин Азербайджану, розділених Вірменією. Буде потрібно більше однієї дороги чи залізниці, а отже ще більше розділення вірменської території. Це може поховати будь-які дипломатичні надії, що після перемир'я швидко наступить і міцний мир. Але це не єдиний чинник, який може призвести до початку нових бойових дій.

Є ще друга проблема - рух турецьких вантажівок через цей новий маршрут з метою консолідувати вплив Анкари в Азербайджані й розширити турецькі економічні й культурні зв'язки з Центральною Азією. Якщо цей трафік буде текти нормально, тоді не буде й проблем. Але якщо, наприклад, снайпер вб'є турецького водія, президент Раджеп Таїп Ердоган звинувать в цьому Вірменію. Він може почати вимагати створення буферної зони, щоб гарантувати безпеку на маршруті.

Читайте такожNational Interest: Азербайджан зробив помилку, коли впустив війська Росії на свою територіюТакий сценарій - не перебільшення. Тактики в дусі "пожежі в Рейхстазі" чи "фальшивого терориста" надто часто використовують діячі в Туреччині, щоб розпалити кризу, яку потім можна було б використати на свою користь. Ердоган в минулому успішно використав вимоги створення "антитерористичної" буферної зони, щоб захопити нові території. І це може заохотити його зробити це ще раз. Турецькі війська досі контролюють регіони на Північному сході Сирії, де людям роздають турецькі паспорти, працюють турецькі школи й відкривають турецькі поштові відділення.

Жоден уряд Вірменії включно з тим, який очолює Нікол Пашинян, не зможе погодитися на турецькі ультиматуми про буферну зону. Адже це буде означати відмовитися від контролю над значним шматком вірменської території. Створення будь-якої буферної зони - це фактично розділення Вірменії. Але вірменська армія не здатна дати відсіч Туреччині. Їй не вистачить ані людської сили, ані озброєння. Єдиний джокер у цьому сценарії - це Росія. Але події останнього місяця показали, що впевненість Ердогана "б'є карту" російського стримування.

Читайте також"Передали" Азербайджану: вірменські військові підірвали військову частину в Карабасі (відео)Простіше кажучи, США надто часто грають в шашки, поки інші світові гравці ведуть партію в шахи. Настав час для Вашингтона, Парижа й усієї міжнародної спільноти продумувати кілька кроків наперед й не допустити нову війну на Кавказі.

Угода про перемир'я в Нагірному Карабасі: що відомо