Ескалація бойових дій у зоні АТО на Донбасі, зокрема, на Авдієвському напрямку, - засіб змусити Україну виконувати політичну частину Мінських домовленостей. Активізації боїв сприяла активація переговорного процесу на стратегічному рівні.
Росія використовує поновлення консультацій з ЄС та переговори з США, аби збільшити тиск на Україну, аби та (в односторонньому порядку) виконувала Мінські домовленості. Паралельно, Кремль хоче запустити два сценарії: виконання безпекової і політичної частини угод. Як, в принципі, Росія намагалася робити раніше. Адже частково таку тему підтримують деякі представники Німеччини, начебто не заперечує проти цього і Франція. Тож російське керівництво очікує, що і США - неофіційно - підтримають такий порядок.
Розгортання нових військових операцій на Донбасі — це один із факторів тиску. Адже коли є передумови для розширення зони конфлікту, а, тим більше, є реальні жертви з обох боків, це дійсно спонукатиме до прийняття конкретних рішень.
Розгортання нових військових операцій на Донбасі — це один із факторів тиску
Коли Росія, через свої представництва на місцях на Донбасі, активізує бойові обстріли, українські Збройні Сили на це відповідають. Противник при цьому звинувачує українську сторону в порушенні режиму припинення вогню. В результаті, можна очікувати і активізації переговорного процесу, з виходом на дискусію на рівні «нормандської четвірки», а, можливо, й вище. Росія в даній ситуації переслідує свої стратегічні цілі (про які було сказано вище), а бойовики — свої, тактичні — розширення зони свого впливу.
Втім, українська сторона теж, в певній мірі, грає на цій ситуації. Деякі наші керівники експлуатують тему ведення бойових операцій, аби виправдати нестабільність країни. Мовляв, процеси, пов’язані з соціальними проблемами, проблемами порушення прав людини, корупцією, тінізацією економіки тощо, можуть бути виправдані саме тим, що йде війна.
Слід зауважити, що бої зараз ідуть точково. За окремими напрямками - поступово розширюються, зростає кількість жертв. Але якщо на сьогоднішню ситуацію не буде реакції з боку «нормандської четвірки», то бої поступово будуть розповзатися. Наразі ми маємо 18 напрямків, які є вразливими для проведення масштабних операцій (Маріуполь, Авдієвка, Піски, Станиця Луганська, Дебальцево тощо). Саме ці напрямки будуть сьогодні під пильною увагою бойовиків, і саме там можуть бути найбільш масштабні операції.
Втім, українська сторона теж, в певній мірі, грає на цій ситуації. Деякі наші керівники експлуатують тему ведення бойових операцій, аби виправдати нестабільність країни
На мою думку, вирішувати проблему, вибудовувати «дорожню карту», починаючи від припинення вогню і завершуючи урегулюванням ситуації, потрібно не під егідою Тристоронньої контактної групи, а вже в новому форматі — за участю США, ЄС, Росії, України. На жаль, наявний зараз формат не здатен заспокоїти ситуацію: він буде довго продукувати конфлікти, перестрілки, періодичні загострення та спекуляції з обох боків.
Микола Маломуж, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України
