Протокол про моніторинг транзиту газу підписано, однак вважати це завершенням газових суперечок навряд чи доцільно, враховуючи цілу низку додаткових тез, які під час спільної прес-конференції з прем’єр-міністром Чехії Тополанеком проголосила пані Тимошенко. Так пані український прем’єр-міністр наголосила, що у протоколі міститься п`ять конкретних положень, які, на її думку, є найважливішими для України.
Зокрема, за словами глави українського уряду, в документі наголошується, що Україна була і залишається надійним транзитером і не припиняла транзиту газу до Європи. Крім того, повідомила Тимошенко, в протоколі наголошується, що Україна не робила з 1 січня несанкціонований відбір газу. Я відразу висловив сумнів, що мова йде про той самий протокол, який підписала російська сторона. Бо очевидно, що російські урядовці навряд чи погодились би на закріплені цих тез у моніторинговому протоколі. Але головне навіть не це. Головним месіджем Юлії Тимошенко під час цієї прес-конференції було те, що Україна використовуватиме для транзиту газу з Росії до Європи російський технологічний газ за цінами 2008 року, який оплатить після укладення угод з російською стороною. "Технологічний газ входить в ціну транзиту. Поки залишається стара ціна на транзит і стара ціна на газ. Як тільки будуть укладені угоди, Україна розрахується за технологічний газ", - сказала Тимошенко.
А от з цим російські можновладці точно вже категорично не погодяться. Як відомо, «Газпром» виходить з того, що контракт на транзит газу, що діє до кінця 2010 року, не містить жодних посилань на поняття «технологічний газ» і передбачає лише оплату послуг у розмірі $1,7 за прокачування тисячі куб. м. транзитного газу на сто кілометрів. А звідки «Нафтогаз» братиме технологічний газ – це його проблеми.
Ще в неділю російський президент Медведєв пояснив, що умовою відновлення постачання газу територією України - "це наявність підписаного всіма сторонами документа, який текстуально відповідає документу, підготовленому, узгодженому і підписаному російською стороною".
Вже після цієї заяви пана Медведєва з’ясувалось, що пані Тимошенко, як це водиться, сказала не зовсім правду. Насправді протокол підписаний Юлією Володимирівною у вигляді, запропонованому російською стороною, але до нього додавалась декларація, в якій зазначались позиція української сторони щодо газового конфлікту.
Такий підхід давав можливість українському уряду продовжити переговорний процес з Росією на рівних.
Але у понеділок вже все змінилось. Досить несподівано український уряд змінив свою позицію і погодився підписати моніторинговий протокол у російський редакції без жодних додаткових декларацій. При цьому, як стало відомо, з української сторони його підписала не прем’єр-міністр України пані Тимошенко, а віце-прем’єр Григорій Немиря та перший заступник НАК «Нафтогаз» Володимир Триколич.
У зв’язку з цим виникає декілька питань. Чому український уряд змінив свою позицію і чому цю нову версію протоколу не підписала сама пані Тимошенко? Чи не тому, що хоче мати можливість перекласти усі негативні наслідки такого рішення на пана Немирю?..
Що взагалі у цьому випадку збирається робити Нафтогаз з проблемою «технологічного газу»? Якщо буде покривати його з власних ресурсів, можна впевнено казати, що Україна цієї зими буде мати надзвичайні проблеми. Бо навіть існуючих запасів у газових сховищах ледь вистачить для українських споживачів. Крім того, у цьому випадку російська сторона взагалі не буде зацікавлена у підписанні жодних договорів на постачання газу Україні. Враховуючи серйозні проблеми з наявністю достатніх обсягів газу, необхідних для виконання поставок газу європейським споживачам, Газпром взагалі готовий до того, щоб не поставляти Україні газ. Але от що у цьому випадку збирається робити український уряд, стає загадкою. Очевидно, що у разі відбору газу Росія отримає чудову нагоду вже зовсім небезпідставно звинувачувати Нафтогаз у крадіжці газу та зупинити транзит, дійсно поставивши Україну на коліна та диктуючи їй свої умови.
Якщо зараз Україна відступить, то сподівання, що російська сторона погодиться чи то на поетапне взаємопов’язане підвищення ціни на газ для України та тарифу на транзит, чи на негайний перехід на європейську модель ціноутворення на газ та транзит, можуть виявитись марними. Якщо ми не з’ясуємо усі наші газові стосунки з Росією прямо зараз, то пізніше нас вже навряд чи зрозуміють європейські країни.
Борис Кушнірук
