От “пощастило” ж людям. Купа знайомих вирішили зустріти Новий рік на лижних курортах.
Придбали квитки на потяги до Славського, забронювали готельні номери в Словаччині, у Польщі, Хорватії чи навіть в Австрії. Розслабитися, на лижах покататись та зрештою просто гірським повітрям подихати й “мінералки” попити.
Причому більшість в останній момент про це подумали, купу грошей за тури заплатили, у довжелезних залізничних чергах вистояли.
А я думаю: от здорово, що не морочився. Цієї зими хіба що на роликових лижах покатаєшся. Як Лукашенко любить. Бо вже обіцяють нам “злобні” синоптики: ні зими, ні снігу не чекайте. Не буде. Тобто буде, але найтепліша за останні 120 років. Якщо так, думаю, треба в Крим їхати – у морі купатися, поки нема нікого.
Погано й карпатським бізнесменам, плачуться: ніхто, мовляв, не прийде, лижі напрокат не братиме, гарячого вина не питиме. Там, кажуть, щодня свічку Богові ставлять та молебень справляють: дай нам Боже зими холодної, снігу побільше, аби люди з Києва їхали, гроші везли.
А я думаю: ось і урок цим “бізнесменам”. Ціни-то вломити ладні, та тільки ж робити нічого не годні. Якби ж підготувалися як слід, тоді б люди і на юшку їхали, і в музеї карпатські під небом. Тож якщо додумаються вони ціни свої, вищі за Карпатські гори, скинути, поїду і я небом помилуватися й водички гірської попити – поки навали туристів не буде. Саме задоволення в карпатське село в міжсезоння їхати. Ні москалів тобі, ні черг жодних, ні чайників, що на лижах будь-якої хвилини можуть з ніг збити.
Та навряд чи навіть така зима спокій горам принесе. Усе одно понаїдуть. Природу споганять. Водку всю вип’ють. Насмітять повсюди.
А ціни такими самими лишаться.
Поїду рік зустрічати на дачу з друзями. Там і ліс сосновий. І лазенька гаряча. І друзі любі. Та й водку, якщо вип’ють, то ж свої, не шкода. Посиджу, біля пічки погріюся. Бо холодно в безликій сірій столиці. Не гріє нічого – хоч і батареї гарячі. Хоч і зима найтепліша.
А чим вона добра... Тим, що після наказів холодного до людей мера на опаленні можна зекономити. А на зекономлені гроші – потім і в Карпати їхати. Дровами запасатися.
Дмитро Стаховський, м. Київ
