Член спортивного комітету Бундестагу ФРН, депутат правлячої у Німеччинні Християнсько-демократичної партії Франк Штеффель закликав УЄФА відібрати в України статус господаря чемпіонату Європи з футболу 2012 року: «Євро-2012 має проводитись не у двох країнах, а лише у демократичній Польщі».

Шкода, що ця думка не прийшла в голови європейців раніше.

Найкраще – у квітні 2007 року, коли тоді ще демократично-анархічну Україну разом із Польщею було обрано країною проведення європейського чемпіонату. 

Відео дня

Нещодавно уряд постановою затвердив нову прогнозну вартість Євро-2012. Вона склала 114 мільярдів 746 мільйонів гривень.

Нагадаю, всі доходи державного бюджету цього року заплановано на рівні 300 мільярдів 253 мільйонів.

Хороша гулянка на половину річного бюджету країни, чи не так?

В країні не вистачає кількох тисяч гривень для безлічі хворих, щоб буквально врятувати їм життя. Гроші для хворих дітей збирають по-копійці всім миром. Але в Україні вистачає 114 мільярдів (!) на  пару тижнів „гоп-ца-дріца-гоп-ца-ца”, та й то переважно для іноземців.

Чи є совість у людини, яка замість ліків для тяжкохворого родича купує собі „бухло” і феєрверки? Чи є вона в уряду, який, не виконавши своїх основних функцій, робить такі витрати (не кажучи про супутню корупцію)?

Лише за перші півроку 2011 р. на витрати, пов`язані з проведенням в Україні Євро-2012,  з різних джерел було виділено близько 35 млрд грн, заявив Президент Віктор Янукович, відкриваючи радіологічний корпус Київського обласного онкологічного диспансеру. Схоже, влада навіть не усвідомлює, де про свої пріоритети краще не заїкатися.

Однак, мусимо визнати, відбирати в України ЄВРО-2012 уже пізно. Основні кошти пущено на вітер.

Зокрема, й на стадіони, які передбачувано будуть збитковими і які, найімовірніше, під цим приводом нашвидкоруч приватизують після проведення чемпіонату. За словами одного урядовця, «стадіони – це вкладення коштів у високі технології», щоправда, невідомо що там такого високотехнологічного виробляють. Може, «поп-корн»?

Приміром загальна вартість реконструкції "Олімпійського" за три роки зросла з 1,5 мільярда гривень до 4,6 мільярда гривень. Чиновники пояснюють таке розходження в цифрах „поганим початковим проектом”. Замість того, щоб чесно визнати, що Євро-2012 – від самого початку поганий проект для України.

Залишилося освоїти «мізер» - за урядовим прогнозом у 2012 році на ЄВРО-2012 - 15 млрд 960 млн гривень. 

На одне агентство з ЄВРО-2012 у 2012 році урядовим проектом бюджету передбачено витратити більше грошей, ніж виділяється на Мністерство охорони здоров‘я (7 млрд 486 млн проти 7 млрд 68 млн). Крім того, у бюджеті 2012 р. заплановано виділення державних гарантій на 15 млрд гривень. При цьому на відміну від держбюджету-2011, напрямки економіки, на які надаються держгарантії, не визначені. Тому вони можуть бути виділені на будь-що, хоч на ЄВРО-2012, хоч на добудову чиїхось дач.

Однак, навіть при тому, що 15,96 млрд гривень - усе одно більше за 400 млн євро, які передбачено заробити на всьому ЄВРО-2012, основні втрати Україна вже понесла. Хотілося б хоч якої користі. 

Зрештою, мало хто проти спортивних змагань.

Але навряд чи багатьом сподобається ідея, що весь сенс існування України – «батрачити» на те, щоб провести Євро-2012. А пенсіонери, пільговики, хворі, та й взагалі народ  – це ті, хто плутаються під ногами і заважають проводити Євро...

Питання: чому безліч країн проводять чемпіонати і Олімпіади з мізерною участю бюджету, за гроші спонсорів, а в Україні „спонсорами” всеєвропейської гулянки виступає злиденний бюджет України і її прості громадяни?

Тому що справжні „спонсори” в Україні звикли спонсорувати себе за рахунок державної казни?

Приміром, Євро-2008 обійшовся країнам-організаторам – Австрії і Швейцарії – у 750 млн. євро – це у 13 разів менше за Україну. Австрія та Швейцарія практично не витрачалися на дороги, аеропорти, готелі, які в цих країнах вже давно збудували приватні інвестори. Показово, що прибуток, отриманий від проведення Євро-2008, склав 1,3 млрд євро (тобто втричі більше за запланований в Україні): близько 800 млн євро – дохід від продажу прав на трансляцію матчів; порядку 400 млн євро – від реклами, спонсорства та реалізації сувенірів; приблизно 100 млн євро – виручка від продажу квитків.

Тому Євро-2012 для абсолютної більшості українців – ніяке не свято, а стихійне лихо, яке країні спихнули на голову в переддень кризи розумніші країни, які турбуються не про «дорогі понти», а про своїх громадян.

Щоправда, в українців є слабка втіха: не ми одні такі дурні. У Росії незабаром Олімпіада в Сочі, а там і Чемпіонат світу з футболу.

Для керівників слаборозвинених країн заняття якраз на їхній рівень – організовувати світові змагання з користю для приватної кишені та втішати марнославство «плебсу».

Звідси об‘єктивна причина шуму навколо Євро-2012 – необхідність владі чимось звітувати. Її результати – зданий до 2042 року Севастополь, червоні прапори, московський час, а в інших «реформах» – суцільне лузерство й невдачі.

Влада говорить про зв‘язок між футболом і будівництвом доріг та аеропортів. Що, їх без футболу будувати не виходить?

Якось німецький канцлер Отто Бісмарк сказав, що заморські колонії для сучасної йому Німеччини – «захмарна розкіш, схожа до шуби з соболів у дрібношляхетській польській родині, в якої бракує білизни». 

Так само Євро-2012 – абсолютне, патологічне викривлення природних пріоритетів України. За кілька тижнів «вувузели» відгудуть, а громадяни України залишаться з дулею без масла, тобто з сотнею своїх кровних мільярдів, що мелодійно вилетять у цей гудок.

Щоправда, у «регіоналів» у питанні Євро-2012 є одне виправдання: мовляв, рішення щодо організації цього лиха в Україні приймалося ще за часів «помаранчевої чуми». Але, якщо копнути глибше, то й у ті далекі часи прем‘єр-міністром був нинішній президент.

А поки що економічні наслідки Євро-2012 для бюджету України співмірні з впливом світової економічної кризи.

І найгірше те, що влада винаходить все нові приводи, аби знекровлювати бюджет країни. Їсти ситно (в розпал економічної та бюджетної кризи) владі так припало до вподоби, що вона вигадує нові й нові приводи. Приміром, Президент хоче Олімпіаду 2022 в Буковелі... Так невдовзі додумаються до організації міжпланетного шахового турніру.

Олександр Палій, політолог, кандидат політичних наук