Думка
Вчора двоє керівників держави виступили поспіль в ефірі телеканалів. Шанувальники Віктора Андрійовича і Юлії Володимирівни слухали лідерів з перервою в один час. Першого: на підсумковій прес-конференції, що транслювалася в прямих ефірах телеканалів, другу: у політичному ток-шоу «Я так думаю». І оскільки від присмаку майбутніх президентських виборів нікуди не подітися, а фраза «Юля балотуватиметься в президенти» могла претендувати на звання найвживанішої у наших аналітиків, то мимоволі напрошується порівняння двох цих виступів.
Віктор Андрійович якщо і заслужив приз, то виключно за вдосконалення своїх публічних промов. Майже припинилися просторікування, повтори, самомилування. Тепер на прес-конференціях встигають задати не по чотири запитання, як було спочатку, а добрих півтора десятки.
Президент на прес-конференції підтвердив усе, що було задеклароване раніше. Зовнішній курс? Незмінний. Нова Конституція? Зрозуміло, буде, але спочатку її текст напише Конституційна Асамблея. (Цей експертний орган був створений ще торік, і очолив його тоді Іван Плющ – авт.). Російській мові – статус другої державної? Авжеж, ні. Мораторій на продаж землі? Потрібно знімати.
Пролунали і питання, що перекликалися: у Сєвєродонецьку готується новий з`їзд. Раїса Богатирьова візьме в ньому участь вже як член РНБО? Чому дали орден Михайлу Потебеньку і Борису Колесникову? Останнє Віктор Андрійович пояснив так: люди перехворіли на регіоналізм. Колісників зміг у період жорстокого протистояння зайняти конструктивну позицію. Загалом, зрозуміло: відмовився від регіоналізму, погодився на дострокові вибори – одержуй орден. Не коментуватимемо відповідь, добре, що таке питання взагалі було поставлене.
На прес-конференції були і явно підготовлені запитання (найперше з них зі спеціальним комп`ютерними термінами, кодуваннями, ну не міг наш президент-лірик знати суто айтішні терміни, не вірю. - Авт.), проте допускалася й імпровізація. На вічну тему російсько-українських відносин і українського комплексу «меншовартості» Президент говорив інтелігентно, але твердо. «Мене дивує деяка тональність висловів (маються на увазі вислови російських політиків. – Авт.). Це пояснюється виборами. Можливо, хтось і хотів, щоб ми вивчали історію України за підручником ВКП(б). Але в цьому питанні я апелюю до нашого суспільства. Нас сотні років вчили брехні, нас роз`єднували, нас тримали в конфронтації, нав`язували міфи. Але ми маємо право знати свою історію. Все залежить від нас, чи здатні ми зрозуміти, що ми - незалежна держава і мудра нація, яка живе в дуже жорстокому світі». «Справа не росіянах, справа в нас, і я звертаюся до вас», - дещо зворушливо звучить таке звернення Президента.
З різких питань цікаве таке: яка ймовірність президентства Тимошенко і спадкоємства Яценюка. Цікаво, що присутні тут спікер і прем`єр дещо вимушено засміялися, а Арсеній Петрович навіть почав зображати, що тепер все. Тепер вже він точно йде. Віктор Андрійович «зіскочив»: зараз думати про це рано, а говорити навіть у чомусь принизливо. Країна одержала унікальний шанс, коли є демократична більшість, демократичний уряд і він демократичний президент – загалом, все зрозуміло...
Могла б - дала б запотиличників тим своїм колегам, які підкинули президентові запитання про розвиток сіла. Ну, навіщо давати шанс Віктору Андрійовичу ще п`ятнадцять хвилин говорити про колиску нації і, що він з села?.. І дуже пошкодувала, що ніхто не запитав про призначення Віталіни Ющенка головою Нацради у справах добродійності. Навіщо, наприклад, під свою доньку створювати держструктуру? А якщо структура створюється, то чому саме його донька її очолює? Бодай би якийсь був скандальчик.
Юлію Володимирівну, яка виступила за годину згодом, слухати було неспівставно веселіше. По-перше, формат живіший – ток-шоу, по-друге, модератором дискусії була все-таки професійна телеведуча. Сама Юлія Володимирівна теж багатьом артистам фору дасть. Тож і на ходу витягує з кишені десятки, якщо не свіжих новин, то їх свіжих інтерпретацій.
Ми вже дещо чули про те, що Янукович хотів приватизовувати 136 гектарів землі в Міжгір`ї. Але, коли цю «свіжу новину» розповідає прем`єр-міністр, додаючи, що у неї «коса дибки встає» від того, що наробив колишній уряд, то це ж зовсім інший ефект виходить. Особливо за добре розвиненої уяви. До того ж, за словами прем`єра, колишній злочинний уряд і тендери провів такі, що закупівлі виявилися в десятки разів дорожчі за реальну вартість продукції, і машини, куплені за сто тисяч гривень за пару днів до відставки здав за якихось півтори тисячі. Загалом, всі діяння злочинної влади з’являються на світ і обіцянка антикорупційної експертизи справляє враження.
Колишня влада мала необережність запитувати: куди поділися гроші від перепродажу Криворіжсталі. Повернення Юлі ознаменувалося тим, що вона оголосила: гроші знайшлися, вони розосереджені по різних казначейських рахунках. Ким і для чого розосереджені, зрозуміло. Але тепер вона готова пустити частину цих грошей на погашення заборгованостей по боргах Ощадбанку. Цікаво, що Регіони, своїми постійними заявами про те, що «гроші від Криворіжсталі проїли», самі легалізовували думку, що ними можна розплачуватися з боргами, тобто «проїсти». Тепер ось, будь ласка.
Ви вже йшли з влади, де гарантія, що така ж історія не повториться, поцікавилися журналісти. Ми пішли тоді через олігархів, але зараз вони між собою пересварилися, це середовище саме себе з`їдає, і у нас є шанс почати реформи, викрутилася Юлія Володимирівна.
Цікаво, що у Юлії Володимирівни з`явилися три думки, що не звучали раніше. Вона визнала, що частково невдача її реформ пояснюється відсутністю в команді достатньої кількості експертів, які б прораховували її кроки. Відмова від визнання власної непогрішності – вже прогрес, і ще який. Друге: кажучи про необхідність приватизації землі, прем`єр наголосила, що для цього треба прийняти закони, без яких земельний ринок не працюватиме. До речі, якщо, Президент, кажучи про землю, виступив за негайне скасування мораторію на її продаж, то Тимошенко таки зробила акцент на необхідності ухвалити кадастр, створити земельний банк тощо. І третє, вона заявила, що не проти референдуму щодо НАТО. Можна тільки припустити, яку бурхливу діяльність розвине Юлія Володимирівна, популяризуючи альянс, але факт залишається фактом, вона сказала слово “референдум”, припустившись тим самим, що питання вступу в НАТО стане результатом волевиявлення.
Юлія Володимирівна, як завжди, обіцяла багато. Заявила, що «з цього весілля» (з тих приватизаційних суперечок бізнесменів, справи про які лежать у судах. – Авт.), держава обов`язково щось матиме. При цьому пообіцяла зняти зашморг з шиї суддів. Вона знову сказала, що РосУкрЕнерго не працюватиме на ринку, що держава перейде на прямі постачання газу. І що вона зробить усе, щоб єдність помаранчевої команди не була зруйнована. І цьому не перешкодять ніякі екзотичні призначення (це після питання про призначення Раїси Богатирьової. – Авт.).
Не хочеться руйнувати єдність команди (хоча хто сказав, що внутрішньокоаліційна конкуренція щось руйнує?), але Юлія Тимошенко була обійшла Президента своєї коаліції.
Маша Міщенко
