У київській галереї Da Vinci відкрилася персональна виставка модного петербурзького фотографа Андрія Чежина "Простір Ешера". У серії чорно-білих колажів з архітектурних видів Петербургу, Берліна, Нью-Йорка та інших міст Європи і Америки фотограф переосмислив ідеї голландського графіка Мауріца Ешера.
Андрій Чежин, за його власним зізнанням, почав фотографувати, тому що не вмів малювати. Проте тепер критики називають його не фотографом, а художником. Ще один парадокс полягає у тому, що пан Чежин не намагається змагатися з комп`ютерними технологіями, не змінює чорно-білої фотографії, любить знімати радянською камерою "Салют" і вважає за краще сучасному фотопаперу прострочену радянську. При цьому він - яскравий представник актуального мистецтва, модний і затребуваний. Його роботи знаходяться у колекціях і музеях Росії та інших країн, він постійно гастролює з виставками, з них більше сорока - персональні.
Представлена в галереї Da Vinci серія навіяна ідеями голландського графіка Мауріца Ешера, що передбачив у своїй творчості сучасну комп`ютерну графіку. Скориставшись прийомами "математичного мистецтва" Ешера, що експериментує із законами перспективи, структурою простору й неевклідовою геометрією, Андрій Чежин вплітає у мозаїку своїх робіт всю міську інфраструктуру: архітектурні споруди, вулиці, мости й канали.
Велика частина проекту - приблизно третина - пов`язана з Петербургом: саме тут народилася ідея, що одержала розвиток у Празі, Берліні, Афінах, Женеві, Вашингтоні, Нью-Йорку та інших містах Старого й Нового Світла.
Якщо поблизу ці роботи – у деякому роді путівник по містах, то здалеку вони виглядають як картинки калейдоскопа, геометричні фігури різної конфігурації або молекулярні конструкції. Так, колони афінського Акрополя в Андрія Чежина перетворюються на свастику, чотирикратний тиражуючий пітерський Зимовий палац утворює чорний квадрат, а взята за основу колажа телевізійна башта Берліна нагадує дивовижну квітку. Колажі змонтовані майстрово, на них практично не видно "швів". Технологію створення своїх знімків автор описує так: "На світлофільтр приклеюється сектор-маска, що відкриває тільки третину, чверть або п`яту частину простору, що потрапляє в об`єктив. Чим менше сектор, тим більше калейдоскопічним стає зображення. Я фотографую, а потім сам проявляю".
За словами художника, сфотографовані об`єкти для нього вторинні – знімки архітектурних конструкцій він використовує як матеріал для створення своїх робіт. Суть постмодернізму, власне, і полягає у переосмисленні вже існуючих творів. Одні беруть за основу віджилі свій вік предмети побуту, інші – відомі вірші. Андрій Чежин для реалізації своїх ідей вибрав архітектуру. Особливо чудовий візуальний ефект виникає, якщо розглядати ці роботи разом. "Простір Ешера" напевно ідеально підійшов би для оформлення офісу або інтелігентного питущого закладу.
