Здатність котів миттєво орієнтуватися у просторі та приземлятися на всі чотири лапи десятиліттями залишалася загадкою для біологів та фізиків. Нещодавно команда дослідників з Університету Ямагучі провела детальне дослідження, опубліковане в журналі The Anatomical Record, яке розкрило успіх м'якого преземлення пухнастиків.
Хребет кота не є однорідним за своїми властивостями. Використовуючи високошвидкісні камери та аналізуючи будову скелета, вчені виявили чіткий розподіл ролей між відділами спини: грудний відділ - надзвичайно гнучкий. Він має так звану "нейтральну зону", яка дозволяє йому вільно скручуватися майже на 50° з мінімальними зусиллями. Поперековий відділ (нижня частина) - є значно жорсткіший. Він виступає в ролі стабілізатора та надійної опори, щоб "відштовхнутись" в повітрі.
Підбивши підсумки, вчені пояснили, що такі піруети можливі завдяки "послідовності" - спочатку тварина блискавично розгортає передню частину тулуба (голову та передні лапи), щоб зорієнтуватися в просторі, і лише після цього, слідом за передньою, докручується задня частина.
Це дослідження може бути корисними не тільки для пояснення цікавої звички домашніх тварин. Дослідники припускають, що воно поліпшить математичні моделі руху тварин, допоможе ветеринарам лікувати травми хребта і навіть приведе до створення більш спритних роботів.
Домашні улюбленці
Раніше УНІАН писав, що дивна звичка котів кидати іграшки у воду насправді є проявом давнього інстинкту ховати "здобич" у безпечному місці подалі від інших хижаків. Окрім генетичної пам'яті, фахівці вказують на звичайну нудьгу, адже спостереження за предметами, що плавають, розважає тварину та стимулює її дослідницький інтерес. Іноді коти роблять це несвідомо, приносячи іграшку до миски під час спраги, або ж навмисно, щоб спровокувати господаря на гру та увагу.
