
Вчені вважають здатність до підслуховування важливим методом виживання для багатьох видів. Таким чином тварини спілкуються один з одним та отримують цінну інформацію, наприклад, про наближення хижаків, пише Discover Wild Life.
Видання наводить у приклад чорнохвостих лугових собачок, що живуть на луках Північної Америки. Вони видають тривожні сигнали, коли помічають хижаків. Тварини кричать, щоб попередити інших лугових собачок про небезпеку, щоб вони могли сховатися та уникнути нападу.
Але не лише інші лугові собачки прислухаються до цих тривожних сигналів. Нещодавно дослідники виявили, що довгодзьобі кроншнепи також звертають увагу на крики лугових собачок.
Дослідники провели експеримент, у якому хижак (у цьому випадку опудало борсука) рухався до кроншнепів, які сиділи на гніздах. У половині випадків дослідники відтворювали сигнали тривоги лугових собачок, поки хижак рухався до кроншнепів, тоді як в іншій половині не видавалося жодних звуків.
Кроншнепи, що насиджують гніздо, швидше займали захисну позицію, коли лунали тривожні сигнали лугових собачок, ніж коли їх не було. Це свідчить про те, що кроншнепи не тільки слухають тривожні сигнали лугових собачок, але і реагують на цю інформацію, швидше захищаючи гніздо.
Це класичний приклад підслуховування: лугові собачки намагаються спілкуватися лише зі собі подібними, але ця інформація корисна для кроншнепів, тому вони прислухаються до неї та використовують її для виживання – власного і свого потомства.
Те саме роблять норні сови. Вони прислухаються до сигналів тривоги лугових собачок і стають більш пильними, коли чують крик лугового собачки про небезпеку.
Цікаво, що багатьом видам подобається жити поблизу поселень лугових собачок, хоча в цих районах, як правило, більше хижаків. Дослідники вважають, що це може бути пов'язано з перевагами таких галасливих сусідів. Розповідаючи один одному про хижаків, лугові собачки ненавмисно захищають набагато більше, ніж розраховують.
Таких гучних поширювачів інформації називають продуцентами ключової інформації.
Іншими джерелами ключової інформації є синиці. Гучні сигнали тривоги синиць не лише попереджають інші види про небезпеку, але й означають, що види, що підслуховують, можуть витрачати менше часу на пошук небезпеки та більше часу на їжу.
Чому тропічні види настільки яскраві?
Нагадаємо, що нещодавно вчені змогли пояснити велику загадку - чому на екваторі живуть дуже яскраві тварини, птахи та риби. Вони вважають, що в умовах теплого клімата живі істоти більше конкурують за їжу, і тому еволюційні процеси проходять швидше. Окрім того, у тих широтах набагато більше ресурсів.