Ісландський уряд встановив нову квоту для китобійного промислу країни в розмірі 2130 китів на наступні п'ять років.
Рішення піддалося жорсткій критиці з боку туристичної галузі країни, яка поряд з Норвегією і Японією продовжує видобуток китів, незважаючи на міжнародний мораторій. Про це повідомило агентство Associated Press.
Норвегія і Ісландія заперечували проти мораторію 1986 року, встановленого Міжнародною китобійною комісією, та ведуть комерційне полювання на китів. На початку 2018 року Норвегія підвищила щорічну квоту до 1278 тварин, однак малоймовірно, що вона була вибрана, бо китобійна галузь країни вже кілька років переживає занепад. Японія, яка довгий час вела полювання на китів, нібито для наукових цілей, в кінці минулого року оголосила про вихід з комісії і відновлення комерційного промислу в своїх територіальних водах.
Читайте такожВимирання тихоокеанських косаток може бути пов'язаність язане з горбушею
Як повідомляє агентство, міністерство риболовної галузі Ісландії оголосило, що щорічна квота в наступні п'ять років становитиме 209 фінвалів і 217 малих полосатиків. Таким чином, всього китобійна галузь зможе добути до 2130 тварин, проте, як зазначає AP, малоймовірно, що квота буде обрана повністю — цього не сталося жодного разу з 2006 року, коли відновився видобуток китів. У минулому році, за даними міністерства, чотири китобійних судна країни добули 5 малих смугастиків і 145 фінвалів.
Рішення про квоту різко розкритикували представники туристичної галузі країни, на яку припадає близько 8,6 відсотка ВВП країни і яка в 2016 році по доходах вперше в історії випередила риболовецьку галузь. На думку ісландської асоціації туристичної галузі, комерційна полювання на китів шкодить міжнародній репутації країни й її інтересам. «Ринок китового м'яса — Норвегія, Японія та республіка Палау. Наш ринок — весь світ», — йдеться в заяві асоціації, яку цитує агентство.
