
В Антарктиці українським полярникам вдалося взяти біопсію в косаток, зграя яких кружляла навколо човна.
"Під час виїзду в протоку Лемейр, де навіть взимку часто бувають горбаті кити, наші вчені очікували побачити саме їх. Але замість звичних гігантів натрапили на зграю косаток. Це була перша зустріч з ними для 30-ї експедиції", - розповіли у Національному антарктичному науковому центрі.
Зазначається, що у групі було щонайменше 12 тварин, серед яких - двоє зовсім юних, які жваво зацікавилися човном. Малеча визирала з води, роздивляючись полярників. Великий інтерес виявив також один дорослий самець - час від часу він відділявся від групи й теж вивчав човен з людьми. При цьому зграя кілька разів підпливала до них, кружляла навколо, зникала й знову з’являлася.
"Ми були вражені, наскільки високий у нього плавець. Хоч і бачили безліч фото, але наживо він спершу здавався неприродним. Для нас це, напевно, найяскравіша пригода за весь час", - поділилася враженнями біологиня 30-ї експедиції Зоя Швидка.
У повідомленні йдеться, що біологам вдалося відібрати зразок тканин за допомогою біопсії - це лише другий в історії українських антарктичних досліджень випадок, коли вдалося відібрати біопсію саме в косатки.
Як пояснюють науковці, таке завдання складніше, ніж у випадку з іншими китами, бо косатки швидші, менші за розміром, рідше з'являються на поверхні води й рухаються непередбачувано.
До того ж зразки, відібрані в зимовий період, є особливо рідкісними, адже більшість фахівців різних країн працює в Антарктиці переважно влітку — через особливість наукових програм та складні природні умови.
Для відбору зразків українські вчені використовують загальноприйнятий у світі метод, що не завдає тваринам шкоди. Це арбалет зі стрілами, наконечники яких не проникають глибоко, а лише відбирають невеличкий фрагмент тканини. Такий аналіз тканин дає змогу вивчати ДНК китів, визначати їхню популяційну належність та встановлювати родинні зв'язки. Також можна дізнаватись особливості живлення за допомогою дослідження стабільних ізотопів, вимірювати рівень гормонів та виявити наявність й концентрації забрудників.
Крім того, вчені змогли зробити якісні фото та відео для ідентифікації косаток: з обох боків тулуба, спинного плавця та навколоочних плям. Як пояснили у центрі, це важливо, адже зібрати дані такого високого рівня вдається не завжди. За словами науковців, особливості забарвлення попередньо свідчать, що зграя належить до одного з екотипів B. Потім ретельніший аналіз зображень допоможе точніше визначити підтип та з’ясувати, чи зустрічали цих особин раніше і, якщо так, — де й коли саме.
Робота українських полярників
Українські полярники зафіксували айсберг, схожий на білий сендвіч з синім прошарком. Колись давно цей айсберг був частиною льодовика на суходолі, в ньому утворилася тріщина, яка заповнилася талою водою й замерзла. Згодом це й стало синєю смугою. Спочатку тріщина проходила вертикально, потім цей шматок відколовся та перевернувся. На цей факт вказують ледь помітні смуги на білій частині — фірновому льоді, що утворюється нашаруваннями снігу, який під дією власної ваги стискається до структури пористого шоколаду, із замкнутими бульбашками повітря.