Українські науковці вперше представили запис "розмов" косаток.
"Наші вчені вперше представляють записані ними звуки цих тварин. На аудіо - переважно імпульсні крики, за допомогою яких відбувається соціальна комунікація косаток. Також до основних типів їхніх звуків належать свисти та ехолокаційні клацання", - заявили у Національному антарктичному науковому центрі.
Вчені звертають увагу на цікавий факт: імпульсні звуки ці хижаки створюють не голосовими зв’язками, а видуваючи повітря через спеціальні структури в носовій порожнині. Цей механізм, як і розмаїття та функціональність звуків косаток й інших морських ссавців до кінця не вивчено. Тому українські біологи приділяють особливу увагу таким дослідженням в Антарктиці.
Як пояснюють фахівці, існують різні способи записування звуків. Наприклад, цілодобовий пасивний моніторинг в одній локації. Він може бути на короткий період - таким чином біля української полярної станції "Академік Вернадський" записували звуки тюленів Ведделла у шлюбний сезон. Також записи можна робити цілорічно - такий проєкт нині триває біля острова Анверс неподалік української станції, у співпраці з американськими колегами. Йдеться, що такий моніторинг дозволяє визначати сезонну динаміку присутності різних видів морських ссавців в цьому районі.
Інший варіант - акустичні тралення під час руху суден, зокрема українського криголама "Ноосфера", або моторних човнів впродовж морських виходів зі станції. Водночас зазначається, що наші біологи робили записи під час зупинок човнів для спостережень за тваринами чи виконання інших робіт. Саме так були записані звуки косаток, запис яких сьогодні оприлюднили у науковому центрі.
Біолог 28-ї УАЕ Вадим Ткаченко розповів, що полярники працювали в затоці Коллінз й побачили на крижинах 11 морських леопардів.
"Тож коли висаджувалися на острів, біля пришвартованого човна лишили увімкнений акустичний рекордер, щоб не проґавити можливість записати підводні вокалізації цих хижаків. Але потім на записі несподівано виявили звуки групи косаток типу "В" (великі), які переважно полюють на тюленів", - розповів біолог.
За звуками вчені з’ясували, що група косаток із щонайменше трьох тварин періодично підходила дуже близько до залишеного човна. Ймовірно, вони шукали тюленів, щоб ними поласувати.
Біологиня НАНЦ Оксана Савенко пояснила, що побачити косаток в районі станції "Академік Вернадський" можна нечасто - до 10 разів за рік.
"Водночас розшифровка записів показує, що косатки присутні поруч регулярно, навіть коли ми їх не бачимо за айсбергами та скупченнями льоду", - каже Совенко.
Як пояснили у центрі, на запису, який оприлюднений, містяться спектрограми й осцилограми для 23 окремих сигналів, змонтованих у безперервний трек. Спектрограма показує зміст частот у сигналі у конкретний момент часу (у кілогерцах kHz), а осцилограма - як для цього сигналу змінюється "тиск" звуку (в мікропаскалях µPa). Інтенсивність кольору на шкалі та самій спектрограмі відображає гучність у децибелах (db).
Наведені сигнали дуже короткі. На шкалі часу можна бачити, що вони тривають десяті долі секунди, тому для відтворення трек уповільнили до 10–12% від оригінальної швидкості. Ці сигнали знаходяться переважно в ультразвуковому діапазоні, який не є доступним для сприйняття людини.
"Те, що ми чуємо під час відтворення, це звуки, які потрапили в діапазон до 20 kHz, а також набір різних відлунь та інших коливань середовища, що утворились під час вокалізації тварин", - уточнили у центрі.
Станція "Академік Вернадський" - останні новини
Нагадаємо, українським полярникам вдалося зафіксувати на відео, як сивка біла - єдиний "сухопутний" птах Антарктики - відбирає їжу у пінгвінів. Зокрема, сивка нападає на пінгвінів, які годують своїх пташенят - б’ють дзьобами та крилами. Якщо "полювання" вдале, то їжа (паста з криля) падає на сніг, а сивка одразу її з'їдає.
Також українські полярники показали, як "трубою" вимірюють живого кита. За їхніми словами, це необхідно для того, щоб оцінити показники вгодованості та певні фізіологічні параметри стану тварин.
