Через потепління дедалі більше лебедів і водоплавних птахів залишаються зимувати в Україні, обираючи відкриті плеса водойм навіть у холодні місяці. Старший науковий співробітник та заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Грищенко розповів УНІАН, як птахи знаходять їжу та справляються з морозами, а також про те, коли допомога людини лебедям справді потрібна.
Куди відлітають лебеді на зиму
За словами орнітолога, навесні та восени, під час міграцій, в Україні можна побачити лебедя-кликуна, а також північного - тундрового лебедя, або малого лебедя. Останній трапляється вкрай рідко, адже це суто північний вид. Водночас найзвичнішим для нас залишається лебідь-шипун, який постійно мешкає на наших водоймах.
"Люди часто не встигають помічати ці зміни у видовому складі птахів, адже через потепління клімату природні процеси та маршрути міграції поступово змінюються", - каже Віталій Грищенко.
Водночас за його словами, лебеді зазвичай тримаються на водоймах до останнього - аж доки вода не починає замерзати. Лише тоді вони відлітають у місця, де залишаються відкриті плеса, або мігрують у тепліші регіони. Зазвичай це недалекі перельоти - район Чорного чи Азовського морів, де клімат м’якіший, каже орнітолог.
На відміну від лелек, які долають тисячі кілометрів і летять аж до Африки, лебедям немає потреби в таких далеких подорожах. Для них головне - наявність відкритої води. Крім того, лебеді потребують мілководдя: у глибоких водоймах їм складно знайти їжу, тож сенсу летіти далеко просто немає.
Чому лебеді не летять в теплі краї
"Через зміну клімату дедалі більше птахів, які раніше були перелітними, залишаються зимувати у нас. Передусім це стосується водоплавних видів. Сьогодні в багатьох регіонах можна побачити крижнів, інших качок і навіть лебедів взимку. Якщо водойма не замерзає, для них це не становить проблеми: вода навіть у мороз залишається теплішою за повітря і не охолоджується нижче нуля, тому птахи можуть комфортно перебувати та знаходити їжу", - зазначив фахівець.
Він пояснив, що вони живляться водяними рослинами - тими самими, що часто заважають людям купатися й плутаються під ногами. Завдяки довгій шиї ці птахи можуть діставати рослинність із чималої глибини.
"Коли є незамерзаючі ділянки водойм, птахи охоче там залишаються. Такі місця можуть утворюватися біля підприємств, де скидають підігріту воду, наприклад, поблизу теплових електростанцій чи заводів. Також відкриту воду часто можна побачити біля гідроелектростанцій - зокрема Канівської та інших, які працюють у піковому режимі, зазвичай вранці та ввечері", - пояснив Віталій Грищенко.
Він додав, що через таку роботу рівень води нижче греблі постійно коливається. Навіть міцний лід не витримує різких змін: коли вода за короткий час піднімається на метр і більше, крига ламається і зноситься течією. У результаті залишаються відкриті ділянки води, які й не замерзають.
"В таких місцях зимує велика кількість водоплавних птахів: качки, лебеді і деякі інші. Деякі прилітають взагалі зимувати до нас, як у теплі краї", - зазначив фахівець.
Орнітолог підкреслив, що іноді трапляється, що птахи не встигають відреагувати на різке похолодання: водойми швидко замерзають, і їжі стає менше. Але це зовсім не означає, що кожного лебедя, який сидить на крижині, потрібно негайно рятувати. У більшості випадків вони почуваються нормально і не перебувають у небезпеці.
"Птахи тримаються там і добре знають своєрідні "запасні аеродроми". Якщо ставок чи озеро замерзає, вони можуть перелетіти в інше, більш сприятливе місце. Звісно, виживають не всі, але це природний відбір, залишаються найвитриваліші. Іноді комусь просто не щастить - таке теж трапляється", - зазначив він.
Чи варто допомагати птахам та як зрозуміти, що вони цього потребують
Якщо говорити про допомогу птахам узимку, важливо правильно оцінювати ситуацію, каже орнітолог. Він підкреслює, що якщо птах просто сидить на льоду чи спокійно плаває у воді, втручатися не потрібно. Ба більше - не варто підбігати чи лякати його, адже взимку для птахів критично важливо берегти енергію.
"Кожен переліт з місця на місце - це витрати сил, які потім треба відновлювати. Коли людей їх постійно турбують, це лише шкодить", - зазначив він.
Допомога, за його словами, справді потрібна лише у конкретних випадках: якщо птах очевидно ослаблений, не може злетіти або має видимі травми, наприклад, пошкоджене крило. Тоді його можна й варто рятувати - забирати й передавати фахівцям або в безпечне місце, якщо є така можливість. Якщо ж птахи вільно літають і нормально пересуваються, найкраще рішення - просто залишити їх у спокої.
Яку роль у відмові від міграції відіграють тепліші зими та підгодівля людьми
Потепління справді відіграє ключову роль, каже орнітолог. Птахам просто немає сенсу летіти далеко, якщо вони можуть без проблем перезимувати тут.
"Міграція на південь - це не "відпустка з комфортом". Переліт потребує величезних енергетичних запасів, адже без них птахи не здолають великі відстані. До того ж сама дорога пов’язана з багатьма ризиками: негода, виснаження, відстріл, хижаки. Тож якщо умови дозволяють пережити зиму на місці, для птахів це часто безпечніший і вигідніший варіант", - зауважив фахівець.
"В Ізраїлі є таке озеро Хула, де зимою велика кількість журавлів з Європи, ну і деякі наші там затримуються. Минулої зими там спалахнула епідемія чумного грипу і велика кількість журавлів і лелек просто загинули", - додав він.
Що можна давати їсти лебедю і чим птахів годувати не можна
Лебеді можуть живитися рослинною їжею - травою, молодими пагонами на лугах або полях, якщо вони не вкриті снігом і не оброблені агрохімією. За потреби їх можна підгодовувати - підходить та сама їжа, що й для домашніх качок: зерно або зернові комбікорми, наприклад, пшениця, каже орнітолог.
"Але важливо пам’ятати: якщо ви почали підгодовувати птахів, робити це потрібно регулярно. Бажано - до кінця зими або принаймні до стабільного потепління. Птахи звикають до місця, де є їжа, і залишаються там. Якщо ж підгодівлю раптово припинити, вони можуть опинитися в небезпеці: відлітати вже пізно, а їжі немає", - пояснив фахівець.
Категорично не варто годувати птахів хлібом, наголосив фахівець.
"Саме це, на жаль, роблять найчастіше. У невеликих кількостях він ще може не зашкодити, але регулярне або рясне годування хлібом викликає серйозні проблеми з травленням. Він розмокає у шлунку та може призвести до тяжких наслідків для здоров’я птахів", - зазначає Віталій Грищенко.
Він додав, що зазвичай лебеді та інші дикі птахи можуть обходитись без людської допомоги: вони самі знаходять їжу і пристосовуються до умов навколишнього середовища.
Яку температуру витримують лебеді
За словами фахівця, лебеді та деякі водоплавні птахи здатні витримувати дуже сильні морози. Наприклад, експерименти з білою лелекою показали, що ситий птах може спокійно переносити температуру до -20 °C. Білі качки ще витриваліші і добре переносять значно нижчі температури, особливо якщо поряд є відкриті ділянки води.
"У воді для них тепліше, і вона допомагає підтримувати тепло, як тепла ванна в холодній кімнаті. Найголовніше для виживання птахів взимку - наявність доступної їжі", - підсумував орнітолог.
Як лебеді переносять морози і чи справді можуть "примерзати" до льоду. Коли треба бити на сполох?
Якщо температура різко падає, лебеді та інші водоплавні птахи можуть відчувати певні труднощі, особливо на неглибоких водоймах, каже Віталій Грищенко.
"Вони можуть попадати у крижані пастки. Але це буквально одиничні випадки, не так часто бувають. Тому потрібно спостерігати за птахами в кожному конкретному випадку. Тобто якщо лебідь сидить на крижині, це не обов'язково тому, що він примерз. Він може просто сидіти, відпочивати, спати", - каже він.
Окрім цього птахи підтримують ополонки завдяки руху та навіть можуть ламати кригу вагою свого тіла. Лебеді також можуть сидіти на крижині, підставивши дзьоб під хвіст, і спокійно дрімати, дрейфуючи по воді.
Допомога, за словами фахівця потрібна лише тоді, коли птах явно ослаблений або травмований: він не може рухатися, крило пошкоджене, оперення брудне або розтріпане, а поведінка ненормальна. Якщо ж птах чистий, активний, ходить по льоду або літає - турбувати його не варто.
Здобув освіту з відзнакою на кафедрі зоології хребетних Київського університету імені Т. Г. Шевченка (1985). Працював на кафедрі зоології КНУ. Кандидат біологічних наук (1994, тема: «Фенологічні закономірності осінньої міграції птахів на території України»), старший науковий співробітник і заступник директора з наукової роботи заповідника, який з 2010 року входить до Інституту біології КНУ імені Тараса Шевченка.
