Затримка запуску трансбалтійського газопроводу «Північний потік-2» через відсутність необхідних дозволів Данії може становити до 8 місяців, що буде коштувати проекту, який веде російський концерн «Газпром», додаткові 660 мільйонів євро ($740 мільйонів).
Читайте такожКомітет Сенату США підтримав санкції проти будівельників "Північного потоку-2"
Це випливає з документа, який є в розпорядженні Рейтер.
«Північний потік-2» протяжністю 1.230 кілометрів потрапив під критику США і кількох східно-європейських, скандинавських і прибалтійських країн, які побоюються зростання залежності Європи від російського газу.
Термін запуску газопроводу «Північний потік-2», який будує «Газпром» за підтримки західних партнерів, є критичним для подальшого газового співробітництва Москви і Києва, оскільки зараз Україна є головним напрямком експорту російського газу в Європу.
Поточний газовий контракт між Києвій і Москвою закінчується в кінці 2019 року. До цього часу, за задумом РФ, повинна бути запущена друга черга «Північного потоку» потужністю 55 мільярдів кубометрів газу в рік.
На даний момент «Газпром» проклав 70% нової газової магістралі, однак з квітня 2017 року так і не отримав дозвіл датської влади на прокладку ділянки зі 147 до 175 кілометрів трубопроводу в акваторії Данії, що може затримати запуск «Північного потоку-2».
Дві нитки газопроводу одночасно будуються у водах Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини. Данія - єдина країна, яка поки не видала дозвіл на його прокладання.
Оператор проекту Nord Stream 2 AG подав датській владі заявки на будівництво газопроводу за двома напрямками, при цьому перший запит надійшов у Копенгаген більш ніж два роки тому. Однак у березні Датське енергетичне агентство запросило оцінку навколишнього середовища за третім варіантом прокладання газової магістралі.
У відповідь оператор проекту заявив, що нова вимога за третім варіантом є "навмисною спробою затримати завершення проекту".
Nord Stream 2 у квітні направив агентству лист, в якому повідомив, що наслідком нової вимоги датської влади вже стали витрати в 100 мільйонів євро.
Згідно з листом, який отримав Рейтер, робота за третім варіантом прокладки газопроводу призведе до затримки запуску проекту на термін до 8 місяців і додаткові витрати ще в 560 мільйонів євро.
Плановий бюджет проекту становить 9,5 мільярда євро.
"Затримка проекту призведе до значних фінансових втрат Nord Stream 2", - йдеться у листі з проханням до апеляційної палати Данії з енергетики скасувати вимогу влади про третій маршрут.
Nord Stream 2 уточнює в листі, що не раз просив владу проінформувати про статус своїх заявок, але не отримував відповіді.
«Газпром» фінансує половину витрат на проект вартістю 9,5 мільйона євро, другу половину надають німецькі Uniper і BASF, англо-голландська Shell, австрійська OMV, французька Engie.
Рейтер отримав лист від апеляційної палати Данії з енергетики на основі законів про свободу інформації. Датське енергетичне агентство поки не надало коментаря.
Оператор проекту Nord Stream AG 2 відмовився коментувати конкретні цифри, додавши, що затримка в декілька місяців призведе до витрат у кілька сотень мільйонів євро.
"Затримка в декілька місяців призведе до додаткових витрат у розмірі декількох мільйонів євро, але ми не можемо оцінити їх повною мірою, оскільки підсумковий ефект залежатиме від рішень відповідної влади", - сказав представник Nord Stream 2.
У червні оператор проекту відкликав свою заявку від 2017 року для прокладки газопроводу через територіальні води Данії на південь від балтійського острова Борнхольм.
Копенгаген міг накласти вето на цей варіант прокладки газопроводу. У 2017 році Данія прийняла закон, який дозволяє їй заблокувати будівництво магістралі через свої територіальні води з причин безпеки.
Водночас Данія не може застосувати право вето до двох інших заявок, оскільки вони передбачають будівництво газопроводу в акваторії виключної економічної зони, а не в територіальних водах.
За розрахунками Рейтер, заснованим на даних оператора проекту і швидкості будівництва, «Північний потік-2» досягне виключної економічної зони Данії через 3-5 місяців.
У травні Nord Stream AG 2 повідомив, що проект швидше буде запущений в 2020 році, а не в кінці 2019-го через затримку з отриманням дозволів від Данії.
Міністр енергетики Олександр Новак сказав минулого місяця, що Москва запропонувала Києву продовжити газовий контракт на поточних умовах ще на рік.
