Індійські нафтопереробні заводи почали оплачувати більшу частину російської нафти, що закуповується через трейдерів, котрі базуються в Дубаї, у дирхамах Об'єднаних Арабських Еміратів, а не в доларах США.
Про це пише Reuters посилаючись на чотири джерела, обізнані в цьому питанні. Відзначається, що попри те, що Індія не приєдналася до санкцій Заходу проти РФ, банки і фінансові установи обережно ставляться до клірингових платежів, щоб мимоволі не порушувати численні заходи, введені проти Росії після її вторгнення в Україну.
Індійські нафтопереробні заводи і трейдери стурбовані тим, що вони, можливо, не зможуть продовжувати торгівлю в доларах, особливо якщо ціна на російську нафту підніметься вище межі, встановленої країнами "Великої сімки" і Австралією в грудні.
Це спонукало трейдерів шукати альтернативні способи оплати, які також можуть допомогти Росії в її зусиллях по дедоларизації своєї економіки у відповідь на західні санкції.
Попередні спроби індійських нафтопереробників розплачуватися з трейдерами за російську нафту в дирхамах через банки Дубая не мали успіху, що змусило їх повернутися до американської валюти.
Але головний банк Індії, Державний банк Індії (SBI), в даний час проводить розрахунки за цими платежами в дирхамах, повідомили джерела Reuters, надавши подробиці транзакцій, про які раніше не повідомлялося.
SBI, який має закордонні філії, у тому числі в США, не відповів на запити про коментарі.
"Стеля" цін G7 забороняє будь-яким західним компаніям, таким як постачальники страхових і транспортних послуг, що лежать в основі більшої частини світової торгівлі, брати участь в операціях із російською нафтою, якщо ціна покупки перевищує $60 за барель в пункті відвантаження в Росії. Ці обмеження діють, навіть якщо нафта призначена для таких країн, як Китай та Індія, які не визнають їх.
Перехід до платежів у дирхамах також був викликаний тим, що SBI попросив нафтопереробників, які бажають здійснювати доларові платежі за російську нафту, надати розбивку витрат на нафту, транспортування і страхування, що дозволило б уникнути порушення цінової "стелі".
"SBI дуже консервативний у своєму підході", - сказало одне з джерел, хоча Індія не дотримується механізму обмеження цін, а західні страхування і транспорт не використовуються для доставки.
Індійські нафтопереробники зазвичай купують російську нафту в трейдерів за ціною, яка включає доставку до Індії. У рахунку-фактурі за такою угодою, побаченому Reuters, трейдери запитували середню ціну на нафту, включаючи фрахт за нафту марки Urals. У документі розрахована вартість вантажу в доларах і дирхамах.
Джерела Reuters заявили, що Індійські нафтопереробні заводи купують російську нафту на умовах поставки, щоб знизити будь-які ризики, що виникають під час транспортування, і до сих пір розрахункова вартість в точці відвантаження була нижче граничної ціни.
Індійські нафтопереробники в основному купують російську нафту у трейдерів з Дубая, включаючи Everest Energy і litasco, підрозділів великої російської нафтової компанії "Лукойл".
Міністр нафти Індії Панкадж Джайн минулого місяця заявив, що в індійських компаній немає проблем із оплатою російської нафти, оскільки останні дії Заходу не впливають на механізм торгових розрахунків.
Санкції проти російської нафти і нафтопродуктів
Як повідомляв УНІАН, 5 грудня 2022 року набуло чинності нафтове ембарго ЄС проти Росії. Воно передбачає заборону на експорт російської нафти, якщо її ціна буде вище встановленої "стелі".
Перед цим Рада ЄС встановила граничну ціну на російську нафту на рівні $60 за барель. Стеля цін означає, що з 5 грудня країни Євросоюзу, Велика Британія, США, Канада, Японія і Австралія надаватимуть послуги, пов'язані з морським транспортуванням російської нафти, тільки в тому випадку, якщо її закупили за встановленою граничною ціною або нижче неї.
Також, з 5 лютого 2023 року набуває чинності ембарго на російські нафтопродукти, такі, як дизельне паливо і мазут.
Сьогодні, 4 лютого, Рада ЄС затвердила стелю цін на нафтопродукти, які вироблені в Росії або експортуються звідти. Так, нафтопродукти, які коштують дешевше сирої нафти, можуть продаватися за ціною не більше 45 доларів США за барель. А для дизпалива та інших нафтопродуктів, які коштують дорожче сирої нафти, стеля цін встановлена на рівні 100 доларів США за барель.
