Завершення непростого 2021 року запам'ятається українцям серед іншого одкровеннями голови правління держкомпанії "Нафтогаз України" Юрія Вітренка, який занепокоївся нинішніми рекордними ринковими цінами на блакитне паливо, які за рік зросли в сім-вісім разів і не думають знижуватися.

Глава Головного газового монополіста країни визнав, що в таких умовах неможливо довго стримувати більш-менш прийнятні тарифи на газ для населення. За його словами, збитки НАК "Нафтогаз України" вже обчислюються десятками мільярдів гривень через різницю між ринковою ціною в 45 гривень за кубометр і тими 8 гривнями, які платить населення.

Навіть страшно подумати, чим це в підсумку обернеться, якщо навіть комфортний 2020 рік НАК закінчив з чистим збитком в 19 мільярдів гривень.

Відео дня

Вітренко назвав рецепти щодо виходу із ситуації, які у багатьох викликали лише посмішку

Не варто забувати і про те, що завдяки чинному меморандуму щодо стримування тарифів на тепло, "Нафтогаз" повинен до кінця опалювального сезону надавати теплогенеруючим підприємствам фантастично дорогу нині сировину за пільговими цінами.

Вітренко назвав рецепти щодо виходу із ситуації, які у багатьох викликали лише посмішку. Це були не тільки чергові фрази про те, що Україні треба різко збільшити видобуток власного газу і провести тепломодернізацію, щоб скоротити споживання блакитного палива. Все це звучало не один раз, причому саме "Нафтогаз" провалив держпрограму зі збільшення щорічного видобутку власного газу до 20 мільярдів кубометрів до 2020 року.

Куди цікавішою була рекомендація топ-менеджера про те, що українські тепловики вже зараз можуть переходити на використання біогазу, який "можна добувати з відходів сільського виробництва або з переробки сміття".

І куди поділися песимістичні прогнози, що держкомпанія не зможе далі утримувати фіксований пільговий тариф?

Наступного дня після цієї заяви Вітренко в Україні на рівні держави було створено координаційний енергетичний штаб. На брифінгу за підсумками першого засідання голова "Нафтогазу" стверджував, що держкомпанія має "нормальні запаси газу", понад 15 мільярдів кубометрів, чого достатньо, щоб забезпечити потреби населення, бюджетних організацій, установ охорони здоров'я та інших споживачів.

При цьому він також запевнив, що цих запасів достатньо, щоб не підвищувати тарифи на газ та опалення для населення. І куди, цікаво, поділися песимістичні прогнози, що держкомпанія не зможе далі утримувати фіксований пільговий тариф?

Наостанок Вітренко додав, що цей опалювальний сезон "за нормальних умов" Україна пройде "з нормальним постачанням газу, без перебоїв, зі стабільними цінами і тарифами на газ". Правда, не став уточнювати, що таке "нормальні умови". А якщо в січні і лютому прийдуть люті морози?

На тому ж брифінгу заступник глави офісу президента Ростислав Шурма, який курирує економічну політику, озвучив бажання влади вирішувати енергетичні проблеми за рахунок програми "Велика модернізація", яка стартує в прийдешньому році.

Поки влада вирішує енергетичну проблему в двох часових проміжках

За найближчі сім-десять років, на які розрахована ця програма, влада хоче модернізувати майже всі 180 тисяч житлових багатоповерхівок в країні і 20 тисяч соціальних об'єктів (школи, дитсадки, лікарні і так далі). У підсумку це має скоротити споживання газу в Україні на 30-40 відсотків. Правда, в наступаючому році зможуть провести енергетичну модернізацію лише п'яти тисяч житлових будинків, що кардинально ситуацію не змінить.

Також Офіс президента розраховує, що Україна в найближчі три-чотири роки зможе збільшити показник видобутку природного газу з 19 до 23-25 мільярдів кубометрів щорічно. Очевидно, що для досягнення цієї мети потрібні нові технології і величезні гроші.

Схоже, що поки влада вирішує енергетичну проблему в двох часових проміжках: дещо гарячково намагаються не допустити техногенну катастрофу в найближчі місяці і будують наполеонівські плани на середньострокову перспективу, як ми заживемо при налагодженні масового виробництва газу від переробки сільськогосподарських і побутових відходів.

Питання, як країна зможе підготуватися до наступного опалювального сезону при європейських цінах понад півтори тисячі доларів за тисячу кубометрів, скромно обходять.

Українцям краще вже сьогодні почати готуватися до того, що після нинішньої складної зими тарифи на газ та опалення з високою часткою ймовірності зростуть в рази

Експерти кажуть, що до наступного опалювального сезону наша країна повинна буде закупити не менше 10 мільярдів кубометрів газу. Якщо уявити, що ціна до того моменту буде такою, як сьогодні – від 1500 до 1900 доларів за тисячу кубометрів, то це обійдеться в 15-19 мільярдів доларів. Без зовнішньої допомоги та зміни рівня внутрішніх тарифів для України - це надзвичайно складне завдання.

Але для більшої частини населення це також непідйомна ноша: навіть скромний будиночок з вкрай економним господарем за опалювальний сезон спалює близько двох тисяч кубометрів газу, а це за ринковими цінами становить вісімдесят тисяч гривень! При цьому, українець із середньою зарплатою за рік зможе заробити лише 160-170 тисяч гривень.

Оскільки від вищого керівництва країни ніяких серйозних сигналів щодо планування своїх дій на 2022 рік поки не надходило, то українцям, швидше за все, краще вже сьогодні почати готуватися до того, що після нинішньої складної зими тарифи на газ і опалення з високою часткою ймовірності зростуть в рази.

Підтвердженням цьому також є прописана в новому меморандумі з ключовим кредитором нашої країни Міжнародним валютним фондом обіцянка уряду відійти від практики обмеження цін на газ і послуги з теплопостачання та подачі гарячої води. З травня наступного року ціни на ці тарифи "повинні повністю відображати витрати компаній на надання послуг".

Цілком ймовірно, що українська влада і в 2022 році спробує переконати кредитора в черговий раз відкласти рішення, щоб зайвий раз не гнівити народ. Але тепер цей фінт виглядає вже малоймовірним, якщо звичайно не станеться дива, а ціни на газ не повернуться до докризового рівня. У будь-якому випадку Україні необхідна ефективна енергетична програма і зовсім інший рівень комунікації влади з громадянами щодо цих гострих проблем.

Дмитро Шварц