Лихоманка з припиненням поставок нафтопродуктів Proton Energy, до цих пір тримає ринок в напруженні.
Через накладання санкцій, Proton Energy, який постачав на Україну близько 20-25% російського дизеля та автогазу (у 2020 році - 1,74 млн тонн дизеля і 443 тис. тонн скрапленого газу.) розіслав усім контрагентам листа про припинення поставок з 1 квітня .
Напередодні квітня з його піковим весіннім споживанням - новина про зупинку поставок стала неприємним сюрпризом для аграріїв, хоча можна відмітити, що більшість споживачів в агросекторі вже накопичили певну кількість палива необхідну для посівної компанії.
Історія з зупинкою поставок не нова, і повторюється майже перед кожним весняно - осіннім сезоном
УЕА поділяє позиції профільних експертів про те, що одним з швидких шляхів виходу з ситуації є збільшення морських поставок, які необхідно наростити майже вдвічі і це лише справа часу.
Але хотілось би звернути увагу на інше. Історія з зупинкою поставок не нова, і повторюється майже перед кожним весняно - осіннім сезоном.
Проте, жодних висновків, а головне конструктивних і цілеспрямованих кроків в цьому напрямі не зроблено. Все що відбувається на ринку було цілком прогнозованим, але після того, як сезон проходить все забувається. Остання ситуація з подібним розвитком подій була в 2019 році, але нас це нічому не навчило.
Роблячи ставку на Україну як агарну країну, енергетична безпека стає ключовим фактором забезпечення безпеки економічною та продовольчої. Ситуації під час посівних і прибиральних компаній наглядно демонструють «міцність «ринку нафтопродуктів. Диверсифікація джерел і головне зменшення обсягу постачання з боку країни-агресора це те, що держава має забезпечити заради енергобезпеки в першу чергу.
А що ж по факту? Загальні поставки дизельного пального з РФ збільшились у 2020 році до 42% в порівнянні з 40 % у 2019 р. Рішення Ради національної безпеки і оборони від 2 грудня 2019 року, введене в дію Указом Президента України від 2 грудня 2019 року № 874/2019, яке передбачає диверсифікації джерел постачання нафтопродуктів до 30%, досі не виконано.
Диверсифікація і зміна залежності від імпорту можлива лише при розвинутому внутрішньому виробництві.
За технологією переробки нафти НПЗ на виході в середньому отримує 25-30% бензину, 25-40% дизелю та 4% скрапленого газу. Тобто, щоб збільшити виробництво одного продукту, відповідно потрібно розуміти як і кому продавати інші продукти, адже збільшення виробництва дизелю збільшить і виробництво бензину.
Потужностей вітчизняних НПЗ достатньо, щоб виробляти 100 тис.тонн дизелю та 35-38 тис.т. скрапленого газу на місяць. Проте існує проблема зі збутом додаткових обсягів бензину.
Постає питання – а хіба в Україні не купують бензин? Купують, але цей ринок в Україні зменшився вдвічі з 4,2 млн. т в 2010 році до 2 млн. т. в 2020 році. І причиною цьому стало те, що українці стали масово переходити на скраплений газ, який значно дешевший за рахунок вчетверо меншого акцизного податку. При цьому, 80 % скрапленого газу ми імпортуємо (в т.ч. половина з цього імпорту це РФ). Коли російські імпортери в чергове обмежують поставки скрапленого газу, то інтерес до бензину частково повертається, але по суті ми все одно залишаємось країною куди імпортувати його дуже вигідно.
Постає питання – а хіба в Україні не купують бензин? Купують, але цей ринок в Україні зменшився вдвічі
Якщо не зробити бензин дешевшим за рахунок того ж акцизу і не вирівняти перекоси на ринку, тоді про розвиток вітчизняної нафтопереробки можна забути.
Але держава має це підтримати змінами в законодавство. Законопроект, який це вирішує вже зареєстрований в Верховній Раді України за № 4098, проте теж досі не розглянутий.
Українська енергетична асоціація наголошує, що задля енергетичної безпеки України ці питання потребують невідкладного розгляду та прийняття дієвих рішень.
Юлія Підкоморна, Президент Української енергетичної асоціації
