Українська енергетична асоціація (УЕА) підтримує проект закону України №4098 від 15 вересня 2020 року (авторами законопроекту є 17 депутатів) щодо внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне.
Про це йдеться у комюніке за підсумками круглого столу на тему: «Ринок нафтопродуктів України, загрози та перспективи розвитку», який відбувся 30 вересня.
Ключовими питаннями обговорення були:
- Аналіз ринку нафтопродуктів України і вітчизняної нафтопереробної галузі, шляхи вирішення проблемних питань, законодавчі ініціативи та їх реалізація.
- Виконання Стратегії національної безпеки України та рішень Ради національної безпеки і оборони щодо актуальних загроз енергетичній безпеці, зокрема:
- щодо протидії монополізації стратегічних галузей національної економіки;
- щодо диверсифікації джерел постачання енергоносіїв та технологій.
- Забезпечення населення паливом європейської якості.
У круглому столі приймали участь: народні депутати, представники Міністерства енергетики, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, вітчизняні виробники палива (АТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укртатнафта») та трейдери, експерти і аналітики (НТЦ «Психея», консалтингова група «А-95) та інші.
Також в рамках круглого столу було представлене аналітичне дослідження щодо стану ринку нафтопродуктів України за 2010 – 2020 роки, яке було підготовлене експертами Асоціації разом з аналітиками EXPRO Сonsulting. Зокрема, аналіз засвідчив відсутність реалізації державних заходів із забезпечення балансу на ринку нафтопродуктів України та дій спрямованих на збереження та розвиток нафтопереробної галузі України.
Учасники круглого столу висловили своє бачення врегулювання ситуації, зокрема:
- Узагальнені дані по ЄС за 2019 рік - обсяги споживання скрапленого газу в 2,6 рази менше споживання бензину, та майже в 10 разів менше ніж споживання дизельного пального. При цьому в розрізі окремих країн скраплений газ – це близько 1%, в деяких країнах – це 4,5% (Італія, Литва) і практично одиничні випадки, коли це близько 8% і більше (Польща, Болгарія). В Україні ж, на тлі падіння споживання бензину до 16%, показник споживання скрапленого газу зріс до 19%.
- Період коронакризи є важким викликом для держави, але він відкрив вікно можливостей - момент для продуманих змін. Серед них: стимулювання видобутку; створення системи мінімальних запасів нафти і нафтопродктів; відновлення роботи Одеського НПЗ та розробка проекту нового заводу із глибиною переробки не нижче 95%; прийняття програми по контролю за якістю та безпекою споживання нафтопродуктів; регулювання рівня акцизів, тощо.
- Ігнорування принципів конкуренції на ринку палива, балансу інтересів учасників ринку та диверсифікації постачань у середньостроковій перспективі зіграє проти національної економіки, споживачів та енергетичної безпеки держави.
- Серед головних викликів галузі є: зменшення власного видобутку нафти, висока імпортозалежність, низький рівень диверсифікації, недостатня технічна оснащеність діючих НПЗ, несприятлива цінова кон’юнктура ринку, низька глибина переробки нафти, наповнення ринку контрафактною продукцією. Українською економікою щорічно на закупівлю нафтопродуктів витрачається близько $5млрд., або понад 45% від загальних витрат на імпорт енергоресурсів. Виведення валюти із національної монетарної системи призводить до щонайменше втрати фінансового ресурсу, який є потенційною інвестицією, мультиплікатором для розвитку суміжних секторів та зростання ВВП.
- Збільшення обсягів споживання скрапленого газу напряму пов’язано із неспівставними доходами споживачів та цінами на альтернативні моторні палива, що є наслідком зростання імпортозалежності та втрати технічного потенціалу вітчизняної переробки. Неврегулювання питань екологічності та безпечності використання скрапленого газу максимально ускладнить приєднання України до фінансових програм ЄС, пов’язаних із Green Deal, електромобільністю та розвитком водневої енергетики. Таким чином, відбуватиметься поступовий відхід від євроінтеграційного вектору розвитку нашої держави.
Учасники круглого столу наголосили, що нафтопереробна галузь, яка сукупно налічує 45 тисяч працівників та сплачує в бюджет 70 мільярдів гривень податків в рік, має бути збережена.
