З 1 червня набуває чинності новий Митний кодекс.

Нагадаємо, 21 квітня ц.р. Митний кодекс було опубліковано в газеті «Голос України» (№№73-74), і він набуває чинності з першого числа другого місяця після його публікації, тобто з 1 червня.

Як повідомляв УНІАН, парламент приймав кодекс двічі. Після його ухвалення 3 листопада 2011 року документ було ветовано Президентом України. 13 березня 2012 року Митний кодекс було ухвалено парламентом з поправками.

Відео дня

19 квітня Президент України Віктор Янукович підписав Митний кодекс, ухвалений Верховною Радою 13 березня ц.р.

Президент зазначав, що статтею 408 Митного кодексу, що надійшов йому на підпис першого разу, встановлювалася нова необхідна умова для отримання дозволу на здійснення митної брокерської діяльності – наявність у підприємства договору фінансової гарантії виконання зобов'язань митного брокера на користь державного бюджету. При цьому передбачалося, що розмір суми фінансової гарантії не може бути меншим 300 тис. євро. Він вважає таку норму недоцільною.

Президент запропонував передбачити, що на здійснення митної брокерської діяльності видаються ліцензії. При цьому визначити види діяльності, на які надаються дозволи, а підприємства, які отримали такі дозволи, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Також передбачено, що ліцензія на здійснення митної брокерської діяльності видається у порядку та на умовах, визначених Законом "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Також Президент запропонував, щоб порядок та критерії оцінки відомостей, заявлених підприємством для отримання статусу уповноваженого економічного оператора, визначалися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Президент зазначав, що вимоги щодо беззбитковості діяльності банків та щодо наявності представників у всіх пунктах пропуску через державний кордон України призведуть до порушення конституційних гарантій права на підприємницьку діяльність і тому мають бути виключені з кодексу.

Також Президент запропонував зберегти чинний механізм видачі сертифікатів про походження товару з України.

Статтею 212 Митного кодексу, який подавався на підпис, передбачено, що митне оформлення рибної продукції, виробленої українськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну, здійснюється з поданням митної декларації. Президент запропонував утриматись від запровадження подання митної декларації при митному оформленні зазначеної рибної продукції.

Також передбачено, що під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

Митним кодексом передбачено, що проценти, що нараховуються за фінансовими угодами (наприклад, угодою фінансового лізингу), які укладені покупцем і стосуються купівлі імпортованих товарів, не будуть розглядатися як частина митної вартості за умови, що: проценти виділені з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари; положення щодо фінансування укладені у письмовій формі; покупець може продемонструвати, що: такі товари фактично продані за ціною, задекларованою як ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; процентна ставка не перевищує рівня ставок, які звичайно застосовуються в країні, де і коли таке фінансування було надане.

Ці положення застосовуються незалежно від того, чи було фінансування надане саме продавцем, банком або іншою фізичною чи юридичною особою. Вони також застосовуватимуться, якщо товари оцінюватимуться за методом іншим, ніж метод за ціною договору (контракту).

Митним кодексом передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав. Визначено дані підстави.

Відповідно до Митного кодексу, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їхнього випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Кодексом передбачено, що надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов'язковим при ввезенні підакцизних товарів на митну територію України та при їхньому переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом.

Митним кодексом передбачено, що товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону "Про режим іноземного інвестування" з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах.