Вже 15 вересня уряд має подати у Верховну Раду проект державного бюджету на 2023 рік, після чого розпочнеться безпосередня робота над створенням головного фінансового документу країни.
Підсумком цього процесу має стати хоча б приблизне бачення того, як буде жити Україна в наступні дванадцять місяців в умовах війни, адже сьогодні країна фактично живе від місяця до місяця, а Кабмін вимушений в авральному режимі шукати кошти на латання дір, що виникають.
Виходячи з останніх заяв президента Зеленського і інших топ-чиновників, прем’єру Шмигалю доведеться розв’язати чималий клубок протиріч, щоб звести баланс на наступний рік.
Усі прекрасно розуміють, що головним пріоритетом на 2023-й залишиться фінансова підтримка армії. Очікувано, що президент Зеленський у своєму нещодавньому зверненні назвав сектор безпеки і оборони пріоритетом номер один, на який у наступного року направлять понад 1 трильйон гривень. Це – близько 25 мільярдів доларів (за поточним курсом). І це не викликає жодних питань – окрім того, звідки їх взяти.
Ну, нехай. Але, водночас, іншим важливим пріоритетом той же президент назвав соціальні зобов'язання. За словами голови держави, Кабмін має у 2023 році забезпечити індексацію пенсій для всіх пенсіонерів. Але ж збільшення виплат в умовах напівмертвої економіки майже неминуче призведе но нової хвилі інфляції і знецінення гривні (що може перетворити отой трильйон для армії на значно меншу суму у доларі). Та, водночас, відмова від індексації при поточних цінах поставить сотні тисяч українців за межу бідності. Дилема, так?
В Україні встановлено мораторій на підняття більшості комунальних тарифів до кінця війни
А ще ж одним важливим напрямком видаткової частини прийдешнього держбюджету стане підтримка житлово-комунальної сфери. На сьогодні в Україні встановлено мораторій на підняття більшості комунальних тарифів до кінця війни, хоча ні ринковим реаліям, ані курсу гривні ці тарифи давно не відповідають.
А ця невідповідність ставить два виклики, відповіді на які автори майбутнього держбюджету мають знайти.
Перший – з чого компенсувати комунальним підприємствам і Нафтогазу втрати через стримування росту цін на їхні послуги? Якщо коштів на це не знайдеться, українцям варто готуватися до карколомного зростання цифр у платіжках.
Другий, оскільки більшість експертів прогнозують продовження війни протягом значної частини наступного року, – у проекті бюджету має бути відображене бачення того, як держава проходитиме не лише січень-лютий цієї зими, а й опалювальний сезон 2023-2024 років. Оскільки неможливо передбачити, чи буде наступного року у Європі природний газ продаватися за прийнятною для нас ціною та у достатньому обсязі (та й чи буде взагалі), уряду треба вже зараз працювати над стимулюванням власного газовидобутку – наприклад, через здешевлення ліцензій і зборів за надрокористування, або (дещо фантастичний, але, в цілому, реалістичний варіант) – інвестувати у розробку сланцевого родовища газу на Івано-Франківщині. Інакше – наступна зима може виявитися ще складнішою за ту, яка чекає на нас за два місяці.
Фактично, видатки частково окреслені. Але тепер уряд має відповісти – де взяти надходження? Очевидно, без допомоги союзників та міжнародних партнерів виконати бюджет-23 не вдасться – і ця допомога одразу буде закладена у Держбюджет-2023. Це ризиковано (а раптом – не дадуть грошей?) – та вибору просто нема.
З початку російського вторгнення Україна вже скоротила видатки усіх органів влади на 10%
Зважаючи на цей ризик і те, що кишені західних донорів не бездонні, держава також скорочуватиме фінансування усіх напрямків, які визначать "другорядними". Так, наприклад, за словами президента, уряд повинен представити програму скорочення видатків на держпідприємства, держапарат і інституції, які не відповідають потребам воєнного часу. З початку російського вторгнення Україна вже скоротила видатки усіх органів влади на 10%. Бюджетникам не позаздриш: за словами міністра фінансів Сергія Марченка, приблизно на стільки ж планується скоротити видатки держорганів і у 2023-му.
Крім цього, в Україні з початку війни були заборонені капітальні видатки, а бюджетні кошти направлялися лише на відновлення пошкодженої інфраструктури. "Велике будівництво" поставили на велику паузу, замінивши його "скромними ремонтами" – і тут цікаво, які об’єкти інфраструктури Кабмін запропонує відновлювати першочергово. Нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що тільки на перший етап швидкого відновлення Україні необхідно 17 мільярдів доларів, з яких 3,4 мільярди треба виділити вже зараз, у 2022 році. Звідки їх взяти – почитаємо у проекті бюджету.
У своєму виступі щодо проекту державного кошторису Зеленський також говорив про активізацію економіки. За його словами, йдеться як про програму кредитування "5-7-9", так і про "інші програми та рішення, які мають допомогти бізнесу працювати". Судячи з усього, нас може очікувати розширення проекту "єРобота", в рамках якого українцям видаються гранти на започаткування своєї справи або на розширення виробництва. Це – також витрати, на які поки що нема де взяти, але вони, теоретично, швидко повернуться державі у вигляді податків.
Тож, де брати гроші, яких немає? Прем’єр Шмигаль вже заявив, що у 2023 році Україні буде потрібно (читай – уряд проситиме) 12 мільярдів євро підтримки від Євросоюзу. Їх влада і планує спрямувати на покриття дефіциту бюджету. Однак тут виникає інше питання – той дефіцит уже зараз щомісячно складає близько $5 мільярдів (тобто, при збереженні поточного стану справ, це мінімум 60 мільярдів на наступний рік). Можливо, очільник Кабміну розкриває поки не всі карти, а також слід згадати – в уряді неодноразово заявляли, що планують відкрити нову тривалу програму співробітництва з Міжнародним валютним фондом.
Ще прем'єр раніше анонсував створення Фонду оперативного відновлення в рамках бюджету, куди міжнародні донори зможуть спрямовувати кошти на підтримку України – та поки не видно черги із бажаючих його наповнювати.
Цілком ймовірно, уряд вже зараз запропонує якісь неочевидні рецепти збільшення власних надходжень до бюджету.
Урядовці (сподіваємося) чудово розуміють, що самі лише надії на фінансову допомогу цивілізованого світу ні до чого доброго не призведуть, адже сьогодні економічні труднощі переживає кожна країна Євросоюзу, та й теза про "втому від війни" дедалі частіше лунає у світових ЗМІ. Тому, цілком ймовірно, уряд вже зараз запропонує якісь неочевидні рецепти збільшення власних надходжень до бюджету. Це точно не мають бути одні лиш військові облігації чи так званий друк грошей, який призведе до колосального зростання темпів інфляції.
Можливо, саме настав час для проведення податкової реформи. Міністр фінансів Сергій Марченко поки виступав проти змін у оподаткуванні, хоча й висловив готовність обговорити підкріплені розрахунками пропозиції. Водночас, заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма активно просуває концепцію так званої податкової реформи "10-10-10" (10 відсотків - податок на прибуток, 10 відсотків - податок на доходи фізосіб та 10 відсотків - податок на додану вартість). Правда, щоб провадити радикальні податкові реформи у поточній ситуації, мабуть, треба бути сміливішим за Залужного – тож, не факт, що уряд на них погодиться.
Однак зміни можуть торкнутися ставок різноманітних зборів, наприклад, акцизу на пальне, "податку на розкіш" (за "зайві" квадратні метри житлової нерухомості у власності тощо). І, хоч нещодавно Кабмін відмовився від ідеї ввести новий збір на імпорт, проте, можливо, ця ідея знайде своє продовження у тій чи іншій формі наступного року.
Де взяти гроші – питання, до якого раз по раз повертатимуться чиновники і депутати, верстаючи і голосуючи майбутній кошторис, який, за прогнозом голови Мінфіну, буде "надзвичайно жорстким". Сподіваймося, що Шмигалю і його команді знайти відповідь на нього вдасться. Принаймні, успіхи ЗСУ останніх днів мають надихати державних фінансистів.
Дмитро Шварц
