З початком повномасштабної війни всі галузі, що підтримують життєздатність країни, в умовах масових обстрілів та руйнувань потрапили під безпрецедентний тест на виживання, в тому числі і банківський сектор.
Як на банківську систему вплинула війна і як фінустанови підготувалися до нових викликів, про це йдеться в колонці голови правління Акордбанку Олексія Руднєва.
Акордбанк, як і багато інших установ, підготував резервні майданчики й резервну ІТ-інфраструктуру, заздалегідь визначив маршрути інкасації для вивезення готівки в безпечні місця, відкрив доступ до супутникового зв`язку керівному складу банку тощо.
"У перші дні воєнної агресії рішення ухвалювалися "з колес" і дуже швидко. З перших годин вторгнення необхідно було забезпечити безперебійну роботу безготівкових розрахунків, і банківська система з цим впоралася, зокрема й завдяки роботі Національного банку України", - йдеться в колонці.
Дуже оперативно спрацював НБУ, який надав доступ до бланкового кредитування для підтримки ліквідності, запровадження необхідних обмежень для уникнення паніки на валютному ринку, а також прийняття Закону України про 100% гарантію вкладів.
"Готуючись до гіршого, банки чекали більш негативного розвитку ситуації з відтоками коштів клієнтів, ніж є по факту. До початку війни в більшості банків ліквідність була й так дуже високою. Тільки на коррахунках у НБУ, в депозитних сертифікатах НБУ та касах банків – понад 250 млрд грн. Протягом лютого – березня регулятор надав, за нашими оцінками, майже 50 млрд грн рефінансування. Проте воно практично не знадобилося і наразі використовується банками як додатковий буфер ліквідності. У цілому загальні борги банків за кредитами рефінансування вже на 15% менші за довоєнні показники та продовжують скорочуватись.", - пише Олексій Руднєв.
Відносна стабільність із коштами клієнтів із початку військових дій пов’язана з тим, що НБУ та банки забезпечили безперебійне обслуговування ПК клієнтів і розрахунки з їх застосуванням як в Україні, так і за її межами.
Звичайно, економіка України скоротилася та до кінця року може зменшитися, за різними оцінками, на 35–50%. Це негативно вплине на стан банківських балансів, і передусім на кредитні портфелі. Головний виклик на майбутні декілька років для кожного банку – саме якість кредитного портфеля, яка суттєво впала з початком воєнних дій.
На думку Олексія Руднєва, у середньому по системі близько 25% усіх кредитів мають проблеми з обслуговуванням. І якщо в одних установах це 10%, то в окремих банках показник може становити і понад 50%. Тобто з часом кредити будуть реструктуризовані, що вплине на фінансовий результат банків, стан їх ліквідності та рівня капіталізації.
