Лише місяць тому уряд та НБУ скасували обмеження для імпортерів, однак найближчим часом цей бізнес може отримати додатковий "податок" у 10%. Через війну імпорт став домінувальним бізнесом в українській економіці. 

Про це пише Forbes Україна. Базовий варіант нововведень – імпортерам доведеться платити до бюджету 10-відсоткову "комісію" з кожної купівлі валюти під оплату імпортних постачань.

Нардепам уже відомо, що додатковий збір вводиться на час дії воєнного стану, каже Ольга Василевська-Смаглюк ("Слуга народу"), яка також входить до податкового комітету. За її словами, проєкт може потрапити на комітетський розгляд уже наступного тижня – орієнтовно 11 серпня. Мінфін пропонуватиме розглянути це питання за спрощеною процедурою за одне читання, додає Василевська-Смаглюк. 

Впровадження фактично додаткового податку на імпорт – неоднозначна ідея. "10% від вартості товару дорівнює націнці, яку встановлює виробник на свій товар, – каже членкиня податкового комітету Ніна Южаніна ("Європейська солідарність"). – Питання: чи буде взагалі після цього рішення комусь цікаво імпортувати товар або сировину та займатися переробкою в Україні".

За оцінкою старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, якщо додатковий збір стосуватиметься придбання безготівкової валюти для всього імпорту товарів та послуг (окрім того, який індивідуально здійснюють громадяни, наприклад через закордонні платформи e-commerce), то держбюджет отримуватиме близько 14–15 млрд грн щомісяця. Це 1/6 від поточних бюджетних надходжень, уточнює Гайдай.

Більш стримані очікування має голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук: 6–10 млрд грн додаткових надходжень на місяць. Невідомий параметр – як сильно впаде попит на імпорт. Гайдай прогнозує зниження на 3–5%. Інше питання – яка частина імпортерів вирішить перейти в тінь. "Контрабанда – зло сама по собі, але зараз її можливе зростання додасть тиску на готівковий валютний ринок, послабивши позитивний ефект від цього кроку", – вважає Гайдай.

"Правильним поганим рішенням" ідею щодо додаткового оподаткування імпорту називає заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса. "Менше імпорту означає менший торговельний дефіцит, що критично важливо в умовах, коли експорт штучно обмежений через війну, – пояснює він. – Отже, цей податок сприяє макроекономічній стабільності в умовах війни, хоч і є непопулярним".

Саме зменшення попиту на імпорт, а не наповнення бюджету – основна мета введення додаткового податкового навантаження на імпортерів, погоджується Ваврищук з ICU. За його словами, оскільки валюти, яку Україна отримує від експортерів, недостатньо, щоб оплачувати поточні обсяги імпорту, цю різницю доводиться покривати НБУ з валютних резервів.

Додаткове податкове навантаження пригнітить ділову активність, констатує Гайдай із ЦЕС. Однак водночас перед Мінфіном та НБУ є й інші важливі пріоритетні завдання, властиві воєнному часу: вирівняти платіжний баланс та профінансувати видатки з мінімальною можливою емісією гривні, додає він.

Чи є альтернатива? Теоретично – так, але йдеться про інше неприємне рішення: Нацбанку доведеться знову девальвувати гривню, каже Ваврищук. За його словами, без обмежень для імпорту це питання постане вже протягом найближчих місяців.

Нагадаємо, уряд готує законопроект про додатковий збір на імпортні товари в Україні. За розрахунками уряду, це має зменшити попит на імпортні товари та тиск на гривню.

Вас також можуть зацікавити новини: