Кабінет міністрів України підготував третю редакцію Програми своєї діяльності до 2024 року. Але як і попередні версії, вона немає нічого спільного зі справжнім реформаторським планом, здатним вивести країну з кризи. Ймовірно, новий документ потрібен урядові, щоб забезпечити себе імунітетом від розпуску на найближчий рік.
Про це пише у своєму новому блозі на порталі Ліга доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.
Перш, ніж аналізувати оновлений варіант Програми діяльності Кабміну до 2024 року, автор робить невеличкий екскурс в історію створення подібних документів попередніми українськими урядами. За словами Андрія Гмиріна, за останні 7 років в стінах Верховної Ради затвердження пройшли кілька таких Програм. Вони мали різний зміст, об’єм і кінцеву мету. Але як правило, вважає дослідник, усі уряди використовували цей програмний документ задля отримання імунітету від розпуску. Натомість, переконаний експерт, Програма діяльності уряду має бути системним документом, у якому виписані стратегія і тактика Кабміну, зазначені проміжні завдання, інструментарій для їхнього втілення та показники ефективності, за якими будуть визначати виконані цілі чи ні.
Андрій Гмирін констатує, що чинний уряд на чолі з Денисом Шмигалем підготував третю редакцію свого плану дій на середньострокову перспективу. Перший і другий варіанти парламент провалив рік тому. У новій версії зміст викладений на 85 сторінках і складається з кількох блоків. Науковець робить їхній короткий виклад:
«Велике будівництво». Включає в себе будівництво та ремонт доріг і мостів, летовищ; оновлення рухомого складу залізниці. До 2024 року уряд хоче передати у концесію 6 морських портів.
«Інвестиційний хаб». Передбачає створення Фонду Фондів та запуск Національної біржі з торгівлі капіталом і товарами, збільшення співвідношення обсягу торгів на організованому фондовому ринку до ВВП до 15% з 8% у 2020 році. До 2024 року мають зрости чистий приплив інвестицій (ПІІ) - до 5 – 5,5%.
«Легкий бізнес». Заплановано: зменшення регуляторного навантаження на бізнес внаслідок покращення системи держнагляду, виконання Угоди про асоціацію в частині контролю за тютюном, пальним; оподаткування акцизом пива, пального і спирту, зменшення часу проходження митних процедур, поступ у виконанні Угоди щодо митних питань.
«Нова економіка». Пріоритетом Кабміну є набуття членства у Європейському космічному агентстві, імпортозаміщення, активізацію авіабудування. Експорт авіатехніки має зрости з 12 млн грн до 3,8 млрд грн. Передбачена інтеграція в європейський енергетичний простір, зокрема – інтеграція до ENTSO-E (до 2023 року), адаптація до енергетичного законодавства ЄС та диверсифікація джерел постачання газу. Також планується набути незалежності від енергосистем РФ та Білорусі. Одним зі своїх завдань уряд бачить залучення іноземних партнерів для створення Консорціуму щодо управління ГТС України та створення умов для реформування вугільної галузі.
Андрій Гмирін критично оцінює можливість і доцільність передачі стратегічно важливих елементів інфраструктури до зовнішнього управління. Він порівнює це з «дикою» приватизацією 90-х років минулого сторіччя, яка за сутністю була банальним розпродажем державної власності. Схожим шляхом, вважає науковець, прямує чинний уряд, коли пропонує передати у концесію 6 морських портів або хоче створити консорціум з управління ГТС України.
Дещо оптимістичніше він сприймає наміри Кабміну домогтися збільшення обсягу торгів на організованому фондовому ринку. За словами автора блогу, донедавна в Україні не було чіткого законодавчого регулювання торгівлі деривативами (ф’ючерсні та форвардні контракти, опціони, свопи). Підприємці, які здійснювали такі операції, ризикували опинитися перед загрозою подвійного тлумачення їх діяльності з боку податкового кодексу. Тому воліли здійснювати торгівлю через дочірні організації поза межами України.
На думку аналітика, якщо Кабміну вдасться досягти заявленої мети, це створить значні передумови для притоку інвестицій, приміром, до агросектору, адже вказане інвестування буде проводитись напряму виробнику, оминаючи посередників.
Натомість програмну тезу про інтеграцію українського законодавства в законодавчий простір ЄС Андрій Гмирін сприймає, як “застарілу мантру” - не підкріплену конкретними кроками декларацію.
Підсумовуючи свій аналіз, науковець зазначає, що урядова програма не містить у собі головного – плану системних перетворень в українській економіці, зокрема, в сфері оподаткування. У ній задекларовано лише зменшення регуляторного навантаження на бізнес. І це після того, пише експерт, як парламент вже прийняв у першому читанні законопроект 5600, який збільшує навантаження податкове!
«Я певен, щоб не тупцювати роками на одному місці, ми мусимо змінити саму філософію чинної податкової системи – з репресивної на стимулюючу. А це, звісно, передбачає комплекс змін – усі вони прописані в моїй програмі податкових трансформацій «Від нестабільності до гармонії». Це - реструктуризація податкових та контролюючих органів, централізація їхніх функцій, якнайширша лібералізація системи оподаткування, проведення справжньої амністії капіталів та запровадження податку на виведений капітал, автоматизація й цифровізація адміністрування податків, скорочення адміністративного тиску на бізнес. Сподіваюся, ми побачимо все це у програмних документах Кабміну після їх доопрацювання», - резюмує Андрій Гмирін.
