Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому закон, який дає можливість проектувальникам використовувати сучасніші підходи до нормування будівництва, а також розширює коло базових організацій, які займаються розробкою державних будівельних норм.
Читайте такожРада хоче зменшити штрафи за порушення роботодавцями Трудового кодексу
Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 259 народних депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів.
"Сьогодні в Україні використовується лише один метод нормування у будівництві – розпорядчий. Він використовується з часів СРСР. Сьогодні у світі використовуються сучасніші методи – цільової та параметричний. Цим законопроектом ми даємо можливість нашим проектувальникам використовувати сучасніші підходи до нормування", - сказала, доповідаючи щодо законопроекту №1052, народний депутат Олена Шуляк.
Вона зазначила, що це дозволить впроваджувати сучасні архітектурні рішення та нові технології у будівництві.
"Наприклад, раніше в держнормах була норма, що ширина проїзду мала бути 5 метрів, то зараз буде сформульовано, що ширина має забезпечувати проїзд вантажного та легкового авто", - зазначила вона.
Також, за словами Шуляк, законопроект розширює коло базових організацій, які займаються розробкою державних будівельних норм.
"Такими організаціями мають бути й представники інститутів вищої акредитації, представники Академії наук України, представники профільних організацій", - зазначила депутат.
Крім цього, Шуляк підкреслила, що законопроект удосконалює процедуру опублікування будівельних норм.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, чинні сьогодні будівельні норми мають розпорядчий характер і занадто зарегульовані, що не дозволяє прозоро та швидко вводити на ринок нові технології й матеріали.
"Розпорядчий метод нормування не надає альтернативи й полягає в поелементному описі будівельного об'єкта, відповідно до якого пропонуються рішення, конструкції, матеріали, робочі характеристики тощо. Іншими словами, будівельні норми перетворюються в інструкцію, як слід виробляти виріб штучного середовища", - йдеться в пояснювальній записці.
Зазначається, що параметричний метод нормування передбачає встановлення параметрів, що визначають безпеку, функціональність та якість об'єкта нормування.
Третій метод нормування - цільовий, є перехідним й містить елементи розпорядчого та параметричного методів.
"Законопроектом пропонується віддати перевагу параметричного методу при формуванні вимог будівельних норм", - сказано в документі.
