Конфедерація будівельників України (КБУ) пропонує зробити необов'язковою згоду мешканців на знесення аварійних будинків у рамках реконструкції кварталів застарілого житла.
Про це йдеться в пояснювальній записці до розробленого КБУ законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», якою володіє УНІАН.
Як повідомив президент КБУ Лев Парцхаладзе під час круглого столу 12 березня, чинне законодавство про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду не містить дієвих механізмів відселення мешканців з «хрущовок» і не вирішує завдання будівництва нового житла замість застарілого.
«На сьогодні немає рішення, за яким принципом можна розселити людей. У сьогоднішньому законі прописано, що необхідна згода всіх мешканців», - додав він.
Крім того, відсутня мотивація для відселення мешканців «хрущовок».
Л. Парцхаладзе повідомив, що за основу законопроекту конфедерація взяла московський проект, за яким проходила реконструкція кварталів застарілого житла в Росії.
Суть пропонованого документа полягає в трьох ключових моментах. Перший з них передбачає, що наявність згоди мешканців на знесення не обов'язкова. Як альтернатива пропонується рішення про знесення аварійного будинку, яке приймає місцева громада, за наявності відповідного висновку Науково-дослідного інституту будівельних конструкцій або іншої організації, що має ліцензію, про технічний стан будинку.
Водночас пропонується, що площа нового житла, наданого замість того, що зноситься, обчислюється згідно з коефіцієнтом від 1,3 і вище.
Також планується, що інвестор спочатку будує житло в тому адміністративному районі населеного пункту, в межах якого проводиться реконструкція кварталу, переселяє туди мешканців, а потім зносить старе житло і будує на його місці нове.
«Після визнання об'єкту, що знаходиться в аварійному стані, після того як місцева громада проголосує за це рішення, будівлю можна відносити до знесення», - сказав Л. Парцхаладзе.
«Другий принцип, який ми хочемо закласти, - щоб переселяти людей можна було в радіусі не більше 500 метрів. І третє, щоб коефіцієнт, за яким буде надаватися нове житло, повинен бути від 1,3 і вище. Тобто при квартирі площею 70 кв. м нове житло має бути мінімум 100 кв. м. І обов'язково має бути з ремонтом», - пояснив президент КБУ.
На думку Л. Парцхаладзе, ці механізми дозволять розпочати реконструкцію кварталів застарілого житла.
«Тоді закон запрацює, тоді буде цікаво людям отримувати нове житло, і тоді не буде того конфлікту, який людей лякає», - додав він.
У свою чергу, народний депутат Ксенія Ляпіна висловила думку, що головна проблема з реконструкцією «хрущовок» полягає в тотальній недовірі мешканців до пропонованих державою механізмів. Вона вважає, що довіра населення здатна повернути соціально відповідальний бізнес.
На думку голови Ради директорів КБУ Олександра Ротова, Україна може піти двома шляхами в реалізації програми реконструкції «хрущовок» - проводити санацію житлових будинків, які знаходяться в хорошому стані, як це було зроблено в Німеччині, і зносити аварійні будинки.
За оцінками генерального директора компанії «Омокс» Олексія Кулагіна, з 47 млн кв. м житла в Києві - 25 млн кв. м застарілого житла і 5 млн кв. м старого житла.
«Швидкість старіння з 2000 по 2005 рік була 400 тис. кв. м на рік», - додав він.
Гендиректор компанії вважає, що в законопроекті слід передбачити і питання заміни інженерних комунікацій в рамках реконструкції кварталів застарілого житла.
«Потрібний більший приціл робити на реконструкцію інженерних мереж, на реконструкцію транспортних магістралей. Тому що будь-яке нове будівництво в Києві - це тромб для транспорту та інженерії», - сказав О. Кулагін.
Віце-президент холдингової компанії «Київміськбуд» Олександр Мороз зазначив, що забудовники будуть зацікавлені брати участь в реконструкції «хрущовок», якщо це буде багатоповерхова забудова.
«Жоден забудовник не зайде на проект, якщо його рентабельність буде нижче 7-10%», - вважає він.
За словами директора департаменту житлової політики Міністерства регіонального будівництва і ЖКГ України Віталія Шаповаленка, міністерство також розробляє зміни до закону про реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду і готове врахувати пропозиції конфедерації.
Однак, на його думку, в реалізації варіанту зі знесенням старого житла потрібно враховувати зниження купівельної спроможності населення.
«Із загального обсягу побудованого житла 30-50% квартир досі не розпродані. Навіть якщо ми і внесемо зміни до законодавства, то можливості будуть обмежені в реалізації такого механізму», - уточнив В. Шаповаленко.
Водночас Мінрегіон підтримує і варіант санації застарілого житлового фонду, оскільки ці роботи можна проводити без відселення мешканців, а витрати на санацію нижчі, ніж на нове будівництво.
За його оцінками, потенціал ринку санації застарілого житлового фонду України становить близько 400 млрд грн.
Як повідомляв УНІАН, у березні 2012 року перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак заявив, що влада Києва не відмовилася від проектів реконструкції «хрущовок», але вважає можливою їх реалізацію тільки після того, як громадянам знову стане доступне кредитування.
