Після семимісячних "податкових канікул" для критично важливого у часи війни ресурсу – пального, влада повертає ці обов’язкові платежі в бюджет.
Не дивлячись на довготривалі дискусії в суспільстві довкола того, чи готовий український паливний бізнес знову наповнювати бюджет після гострої кризи, Верховна Рада прийняла закон, який повертає частковий акциз на бензин, дизель та автогаз.
Документ наразі переданий президенту на підпис і набере чинності через день після опублікування.
Варто нагадати, що після початку з боку Росії повномасштабної війни проти нашої країни влада зменшила податковий тиск на паливну галузь, щоб вирішити проблему з дефіцитом: у березні були відмінені акцизи, а податок на додану вартість (ПДВ) був зменшений з двадцяти до семи відсотків.
Ціни на бензин та дизель із подоланням дефіциту не знизились
Всі ми пам’ятаємо жах, який коївся на вітчизняних АЗС з кінця березня і до середини літа. Знайти заправку із дизелем чи бензином було вкрай важко, стояння у чергах затягувалось на декілька годин, а ліміти не давали залити більше 10-20 літрів в бак. При цьому, ціни на пальне зросли майже вдвічі від довоєнних.
Дякуючи нашим героїчним збройним силам, які показали беззаперечні успіхи на полі бою, власники АЗС мали змогу у відносній безпеці фактично заново побудувати ринок поставок горючого в Україну, який раніше здебільшого наповнювався ресурсом з Росії, Білорусі та доставкою по морю.
Наразі картина національного паливного ринку зовсім інша: все пальне іде до нас із країн Євросоюзу через західні кордони, черг на АЗС майже немає, як і лімітів на відпуск. Проте, ціни на бензин та дизель із подоланням дефіциту не знизились.
Нові реалії спровокували появу великої кількості маленьких нафтопереробних заводів
Більшість заправних станцій знову працюють. Більше того, з’явилися навіть нові гравці на ринку. Так, у вересні державна компанія "Нафтогаз України" на базі арештованих заправок Glusco відкрила перші станції під брендом U.GО у Києві, столичній області та на Дніпропетровщині.
До слова, вихід на ринок такої великої нафтогазової компанії має пожвавити конкуренцію за українського автомобіліста.
Але є і інша сторона медалі: нові реалії спровокували появу великої кількості маленьких нафтопереробних заводів (НПЗ), які "вливають" в ринок паливо сумнівної якості. Цьому також сприяв дозвіл держави постачати пальне класів Євро-3 та Євро-4.
Вздовж українських доріг зараз можна побачити нові заправні станції, які інколи більше схожі на сарайчики із парканом і великою діжкою, з якої стирчить шланг для заправки. Походження пального місцеві підприємці пояснити не можуть і документів якості відповідно часто-густо не мають.
Українським автомобілістам варто бути пильними: занадто приваблива ціна на такій заправці може потім дуже дорого коштувати водію, який "влетить" на дороговартісний ремонт авто.
Українцям не варто боятися суттєвого підвищення вартості пального після набрання чинності закону про акцизи
Так звані, "бодяжники" ігнорують закон не тільки, коли чаклують над пальним, але і при сплаті податків. Влада має покласти край цій практиці, особливо, коли мова йде про військовий час, надійність поставок якісного палива та необхідність відновлення тисяч кілометрів зруйнованих варварами доріг. Такі міні-НПЗ мають легалізувати свій бізнес, або не вести його зовсім.
Попри це, загальна тенденція очевидна – ринок палива в Україні стабілізувався. А це означає спроможність його гравців знову наповнювати податками державний бюджет, на якому тримається обороноздатність нашої мужньої країни.
В прийнятому парламентом законі акциз на бензин та дизель складе чотири гривні за літр, на автогаз – дві гривні. На фоні кінцевої ціни бензину – 51 гривня, ДП – 55 гривень, автогаз – 25 гривень за літр, повернення акцизів не буде має суттєвого впливу.
До слова, до війни акцизна ставка на бензин була у двічі більшою, а на дизпальне – на 40 відсотків більшою.
Влада повинна активізувати перевірки якості пального та розцінок на нього на вітчизняних заправках і розібратися з роботою нелегальних міні-НПЗ
Українцям не варто боятися суттєвого підвищення вартості пального після набрання чинності закону про акцизи.
Справа в тому, що наразі світовий ринок нафти, на відміну від газу, показує гарну динаміку до зниження. Наприклад, нафта марки Brent впала до 88 доларів за барель з рівня вище 120 на початку літа, що потягло за собою падіння вартості нафтопродуктів у закупці.
Це досить суттєве зниження. Воно мало б підштовхнути власників АЗС зменшити розцінки на стелах на користь споживача, навіть коли запрацюють акцизи. Проте, нажаль, бізнесмени поки не хочуть цього робити, бо, по-перше, знають, що пальне потрібно всім і його куплять і за завищеною ціною.
По-друге, вони тримають цей запас в ціні, бо акцизи на пальне прив’язані до курсу євро, тому ринок має пильно слідкувати за курсом гривні: її ослаблення тягне за собою збільшення витрат на закупку пального та податки.
Вже скоро закон про акцизи на пальне запрацює. За оцінками експертів він принесе бюджету до тридцяти мільярдів гривень на рік. Цільове призначення акцизів згідно закону – це відбудова, ремонт та утримання дорожньої інфраструктури нашої країни, яка зазнала надзвичайних руйнувань через жорстоку російську агресію.
Влада повинна активізувати перевірки якості пального та розцінок на нього на вітчизняних заправках і розібратися з роботою нелегальних міні-НПЗ. А нашим водіям можна порадити звертати увагу на самі АЗС, на маркування пального на стелах та не вестись на спокусу заправити машину біля сумнівного паркану чимось по-дешевше.
Ганна Бредіхіна
