27 травня в Україні стартувала нова виборча кампанія – вже парламентська.
Депутати не погодилися з пропозицією президента Володимира Зеленського відкрити списки партій на голосуванні та скасувати корупційну мажоритарну виборчу систему – а отже, вибори пройдуть за старою системою.
Найбільш одіозні представники попередньої влади будуть намагатися переобратися, щоб залишитися при владі за рахунок мажоритарних округів.
Отже, у нас попереду дуже багато роботи з викриття таких перебіжчиків, аби вони не пролізли у нову владу. У тому числі, за допомогою партії «Слуга Народу».
Читайте такожВ партії "Слуга народу" розповіли, де будуть брати кошти на виборчу кампанію
Як відбуватимуться ці вибори, хто і як їх профінансує, і що з цього всього отримає на виході виборець - з'ясували журналісти програми "Гроші".
Спринтерський забіг на депутатську дистанцію за мандатами розпочато. Які пристрасті вирують навколо перевиборів народних обранців? Хто буде в наступному складі парламенту та у скільки обійдеться обрання нового 9-го скликання? Хто і як заважає зміні влади в Україні?
Залишилося менш як 60 днів до завершення роботи чинного парламенту. Частина депутатів уже нервує. Ті нардепи, які за даними соцопитувань, не мають шансів на переобрання, намагаються оскаржити рішення президента Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень народних депутатів.
"Народний фронт" перестає бути політичною партією, тому що почав боятися виборців і взагалі не ходить на вибори. Тому сьогодні будь-якими методами, у тому числі і судовими рішеннями, буде намагатися відтягнути вибори", - зазначив політолог Микола Давидюк.
Чи є шанси на це? Журналіст Сергій Рахманін вважає, що судді цілком можуть зупинити виборчу кампанію: "Виборчий процес може зупинити рішення Конституційного суду, якщо КСУ виявить невідповідність указу глави держави Основному Закону держави".
Однак, якщо таке рішення дійсно ухвалять, виборів це насправді не зупинить, вважає політолог.
"Не має інструменту призупинення Указу президента. Тобто вибори у будь-якому випадку відбудуться", - наголосив Давидюк.
Які зміни точно не відворотні - так це те, яким буде склад майбутнього парламенту. Адже рейтинг багатьох парламентських партій тане, немов крига на весняному сонці.
"Самопоміч, Радикальна партія - вони на сьогодні не долають 5-відсотковий бар'єр, Той же "Народний фронт" - аналогічна історія", - зазначив політичний консультант Сергій Биков.
І тому народні депутати активно шукають спосіб, як зберегти свій мандат.
Президент України закликав не змішувати передвиборчу кампанію з поточною роботою депутатів і завершити каденцію продуктивно.
Більшість депутатів зробили ставку на виборчий кодекс і замість пропонованих президентом змін виборчих правил, лишили для себе можливість зайти в Раду через мажоритарку.
Тож 21 липня вибори знову пройдуть, як і минулого разу, за змішаною системою: 225 депутатів українці оберуть за партійними списками і 199 депутатів - за мажоритарними округами.
"В Україні є досвід проведення дострокових виборів, у тому числі і дострокових виборів за змішаною виборчою системою. Тобто станом на зараз фактично все готове", - наголосив Биков.
До 20 червня завершується подача документів до ЦВК. І уже 25 червня ми дізнаємося список усіх охочих балотуватися до Верховної Ради.
Утім соціологи уже дають прогнози: за останніми цифрами підтримки до парламенту потрапляють чотири партії - "Слуга народу", "Опозиційний блок", "Батьківщина" і БПП.
На межі подолання 5-відсотковго прохідного бар'єру партії "Сила і честь" та "Громадянська позиція".
Інші кандидати, зокрема і старі політики, намагатимуться втиснутися у нову каденцію через мажоритарку.
Свій виборчий забіг на Одещині уже розпочав з вина та цукерок нардеп від БПП Олексій Гончаренко. Вірний традиціям і Сергій Пашинський, який вітав продуктовим набором своїх потенційних виборців на Великдень.
Загалом у перший день виборчої кампанії правоохоронці уже порушили 2 кримінальні провадження за фактом підкупу виборців.
І це лише початок. Офіційно на вибори народних депутатів ЦВК виділила майже 2 млрд грн.
"Попередні позачергові парламентські вибори у 2014 році коштували 1 млрд 700 млн грн. Зараз у держбюджеті України на 2019 рік закладено 1 млрд 946 млн грн", - зазначила екс-заступник голови ЦВК Марина Ставнійчук.
Це витрати, які ідуть на друк бюлетенів, зарплати організаторам виборів та інформаційні матеріали. Але фізично витрачати гроші на організацію кампанії вони не можуть: ВР не хоче змінювати умови закупок. І це ще один виклик перед новою президентською владою: як побороти спротив старої скорумпованої системи, які ще несподіванки вона підготувала і чим відповість президент?
