Надлишок лікарень, що є сьогодні в Україні, зі стаціонарним лікуванням психічних хворих є пережитком тоталітарного комуністичного режиму, вважає голова Асоціації психіатрів України, член Національної ради з питань охорони здоров`я при Президенті України Семен ГЛУЗМАН.
Про це він сказав вчора на прес-конференції в Донецьку. За словами, С.ГЛУЗМАНА, «психічна захворюваність по Україні не відрізняється від Танзанії, США, Канади, це біологічна константа і скільки встановлено в популяції захворіти, стільки й захворіють». «У нас в Україні, як відомо, епідемії шизофренії немає, але чомусь, в Україні близько 90 великих психіатричних лікарень, в Києві - найбільша в Європі психіатрична лікарня, - зазначив С.ГЛУШМАН. - В лікарні ім. Павлова (київська психіатрична лікарня – УНІАН) тільки в одному дитячому відділенні ліжок більше, ніж у всій Великій Британії разом». Психіатр зазначив, що «це проблема пострадянська, це той спадок, який ми одержали, і ми маємо якось виходити з цієї ситуації, тому що це національна ганьба України».
На думку С.ГЛУЗАНА, в СРСР «будували в`язниці, психіатричні інтернати, щоб будівничим комунізму не заважали всілякі дивні люди…радвлада таким чином вирішувала проблеми».
«Я їжджу по інтернатах – це жах. Я бачу там нормальних людей. Так, вони з якимись відхиленнями, але це все результат їхнього багаторічного перебування в психіатричних лікарнях, в дитячих відділеннях, а потім це виправити неможливо», - наголосив психіатр.
Він запевняє, що необхідно проводити реформу в медицині України і в психіатричній галузі медицини в першу чергу. «Ми маємо будувати українську систему, - пояснив С.ГЛУЗМАН, - Це проблема гуманізму, ці люди в переважній більшості можуть жити поряд з нами більш якісно».
Він розповів, що за недавніми підрахунками Міністерства праці та соціальної політики, утримання одного хворого хронічного в психоневрологічному інтернаті становить від 2 до 2,5 тис. грн. на місяць. «Виникає питання – можливо, віддати сім`ї? Може не потрібно витрачати гроші платників податків на таку велику кількість інтернатів», - говорить психіатр. Він зазначає, що «за кордоном, навпаки – гроші даються, щоб хворий повернувся в суспільство, щоб він жив не в лікарні на гроші платника податків, а для того, щоб він жив удома». Тим паче, що «сучасні медикаменти дають можливість більшості наших пацієнтів повернутися до свого колишнього життя», - наголошує психіатр.
За словами С.ГЛУЗМАНА, суспільство не повинне остерігатися агресії з боку психічно хворих, тому що «кількість психіатричних клієнтів, які скоюють насильницькі дії, дуже мізерна». «В Україні 145 тисяч в’язнів, близько 300 колоній і 1 психіатрична лікарня закритого типу, в якій утримують душевно хворих злочинців. Одна - до трьох сотень – це і є показова картина», - аргументує психіатр.
Разом з тим С.ГЛУЗМАН, кажучи про скорочення ліжок у психіатричних стаціонарах, зазначає, що «процес скорочення ліжок йде не для того, щоб викинути хворих на вулицю, і в думках немає такого ні у кого». Він стверджує, що гроші, одержані від скорочення зайвих ліжок, підуть на розвиток необхідних для таких хворих реабілітаційних центрів і поліпшення амбулаторного, диспансерного лікування.
«Звичайно, не допустиме варварство і злочин - просто так закривати психіатричну лікарню. Звичайно, потрібно готувати те, чого у нас не дістає – реабілітаційну і амбулаторну структуру», - сказав С.ГЛУЗМАН. «Але ми не можемо не закривати лікарні, в яких проживає величезна кількість людей, яким там нема чого робити. Людина там дуже швидко звикає і втрачає соціальні навички», - зазначив він.
